Чому важливо втримати Авдіївку?

Мені здається що відповідь очевидна. Але це питання мені часто задають іноземні журналісти та урядовці, з відсилкою – «а от наші американські експерти кажуть…».

Справа в тім що на війні воюють не техніка, не дрони, і навіть не люди. Воює людська енергія! Складається вона з мотивації, місії, знань, успіхів, братерства, патріотизму.

Може бути достатньо зброї та снарядів, є дрони, арта, але якщо люди втомлені, виснажені, не мають мотивації – то і підрозділ приречений на поразку…

А буває і зворотня ситуація. Пам‘ятаєте як ми на початку війни поступались ворогу у всьому, але за рахунок шаленої енергії народу змогли вистояти. Зрештою, ця енергія і запалила весь світ на нашу підтримку.

Коли ми вражаємо «Сонцепьок» – я намагаюсь скинути відео нашого успіху у чати усіх підрозділів. Хпопці радіють. Так саме – як радіємо ми, коли дізнаємось про успіхи інших.

Так от у ворога схожа ситуація. Тільки їхня енергія побудована на страху та пропаганді.

І будь-який взятий росіянами населений пункт – це підживлення ворога енергією і додаткове пальне для пропаганди. Для ворога це значить, що тисячі полеглих в авдіївських краях орків, та сотні одиниць їх знищеної техніки – все це було не дарма: «…мы за ценой не пастаим».

Ворожі успіхи означають, що енергії в пропагандистських антенах, щоб робити посилений сигнал своєму стаду, буде достатньо ще десь на півроку. А це мотивація…

Дивно, що закордонні специ, з їхнім досвідом та освітою, цього не розуміють. В той час, коли це розуміє будь хто на передовій.

Авдіївку тримати дуже важко. Але її тримають. І для нас це боротьба не за гектари та кілометри руїн. Не політичні розміни. Для нас конче важливо – захистити своє. Щоб отримати енергію від того, що справедливість є, і підживити надію, що правда зрештою переможе.