Авдіївка. Ворог робить з міста ще один Бахмут

Ворог стирає Авдіївку, робить з міста ще один Бахмут.

Там залишаються цивільні, які відмовляються евакуюватися, хоч здається, зараз це має бути примусовим.

Оборону Авдіївки тримають підрозділи, де є наші друзі. Й від цього щоденні новини з пекла сприймаються ще страшніше.

Я добре знала і любила це місто. Ми опікувалися школами, допомагали в їх реконструкції, дружили з вчителями, привозили десятки міжнародних делегацій і ЗМІ, на території коксохіму навіть дерева висаджували.

Авдіївка жила і розвивалася в десятку кілометрів від лінії фронту, й що таке війна жителі знали з 14-го.

Там постійно гухкало, але місцеві відкривали нові кафе, висаджували троянди в сквері, й за кількістю мешканців місто поверталося до довоєнного рівня.

Наші іноземні друзі, з якими ми бували в Авдіївці, зі сльозами згадують місто і його людей.

Тепер все знищено.

Ворог не зміг швидко взяти місто завдяки героїзму ЗСУ, й тому, в 16-18 там були побудовані фортифікаційні споруди, мінні поля, система відеоспостереження, що не може зупинити терористів, але ускладнило їх маневри.

У ворога немає великих військових успіхів, тому знову застосовується тактика випаленої землі. Це геноцид.