Битва за Костянтинівку: три сценарії розвитку подій

Друзі, коротко про ситуацію в Костянтинівці, адже з’являється багато суперечливих повідомлень і запитань. На мій погляд, і я вже рік на цьому наполягаю, саме через Костянтинівку супротивник робить основну спробу прорвати нашу оборону, щоб вийти на штурм Краматорська та Слов’янська.

Нашої головної опорної агломерації в Донецькій області. Тому противник там має великі ресурси по піхоті і що особливо незручно – у них багато дронів. Така ситуація склалася не вчора і не місяць тому.

В'їхати на машині в Костянтинівку з боку Дружківки навіть під сітками було дуже складно ще навесні. Більше того – дрони противника б'ють навіть по відрізку траси від Краматорська до Дружківки. Логістика в цій ситуації, м'яко кажучи, складна. Проте вона є, і про блокаду Костянтинівки не йдеться. Хоча противник поширює таку інформацію.

Тактика противника з початку весни не змінювалася. Вони знищують місто просто вщент авіабомбами та взагалі чим завгодно. І просочуються з трьох боків малими групами. З трьох доходить один, чекає наступного і так, поки не зберуть у підвалі групу.

Наразі процес інфільтрації під нашими ударами триває. Але вони заходять уже поодинці з інтервалом у кілька годин. Поступово їм вдалося завдяки такій тактиці сконцентрувати в місті чималу кількість бійців. Наші оцінюють їхню чисельність приблизно від 150 до 300 осіб.

З постачанням у них дуже важко, передати щось тим, хто сидить у підвалі або розваленій дев'ятиповерхівці, складно. Втім, наші в схожій ситуації. Повторю – у противника на цій ділянці дуже багато дронів. І це дає результат.

Тривають міські бої, це правда. Але прив'язка до географії дуже умовна. Хтось говорить про прорив уже до північної частини міста, в цей час тривають підтверджені бойові зіткнення на півдні в районі станції. При цьому станція під нами. Тобто місто зараз нагадує листковий пиріг, коли позиції наші та противника йдуть одна за одною і вже не зовсім зрозуміло, хто перед тобою, а хто в тилу.

Пересуватися важко всім і взагалі всі пересування намагаються здійснювати в сірий час. Тобто вранці або ввечері. При цьому по місту продовжує постійно прилітати і від Костянтинівки мало що залишилося. Тому я й кажу про битву за руїни.

Для всіх, звичайно, ключове питання – це перспективи. Повторю – ситуація складна і нашим підрозділам дуже важко. Противник зосередив там велику кількість військ, які розподілені по двох тактичних групах військ «Дзержинськ» і «Бахмут». Крім 8-ї армії та 3-го корпусу, туди ще підкинули цілу купу приданих підрозділів. І з дроновою складовою у них на цій ділянці все дуже серйозно.

ЗСУ працюють не в глухій обороні, просочування і міські бої коштують противнику дуже дорого. Їхня логістика теж під сильними ударами, а 28-а бригада жорстко вибиває логістику з боку Горлівки, що сильно ускладнило життя окупантам.

Сценарії всього три. Перший – ми з боями виходимо на північ, у Дружківку, на заздалегідь підготовлені нові позиції. Це не трагедія і не катастрофа. Противник не зможе «на наших плечах» увірватися в Дружківку, щоб рухатися на Краматорськ. Бо плановий відступ перекриває такі варіанти. Взагалі Костянтинівка може стати для окупантів великою пасткою.

Другий – угруповання ЗСУ посилюється штурмовиками (їх уже трохи є) і міські бої в Костянтинівці розтягуються до нескінченності. Третій – Генштаб приймає рішення, перекидає сюди «Пожежну команду» з елітних підрозділів. Тобто штурмові полки або «Азов», або «Трійка». Місто зачищають від противника, і ми повністю беремо під контроль руїни Костянтинівки.

Кожен сценарій має свою ціну і тягне за собою певні наслідки. Тобто очевидно сказати, що ми будемо діяти саме так, а противник ось так – неможливо. Все стане очевидним протягом місяця або раніше.