Швидкий мир: які ознаки ми бачимо?

Після телефонної розмови між президентом США Дональдом Трампом та Путіним минула доба, яка прояснила кілька ключових моментів.

Немає ніяких переговорів. Є лише прелюдія з намаганням затягнути Україну та Путіна до діалогу.

Немає ніякого плану: Є лише спонтанні заяви, які частково відображають можливі варіанти розвитку подій.

Немає перспектив швидкого миру. Жодних ознак, які б свідчили про наближення миру найближчим часом.

Стратегічні цілі кожного зрозумілі:

• Путін прагне перерозподілу сфер впливу в Європі, зокрема реалізації плану «дружньої України».
• Україна хоче вистояти та отримати гарантії безпеки.
• Трамп бажає зменшити витрати часу та ресурсів США на війну, яку він не до кінця розуміє.

Очевидно, що ці цілі несумісні між собою.

Тому віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив про можливість застосування нових санкцій та відправки військ в Україну у випадку, якщо Росія відмовиться від мирних переговорів.
Європейські міністри, зі свого боку, пропонують скласти всі дурнуваті пропозиції у конверт, наклеїти на нього марку з «русскім воєнним кораблем», та відправити за вказаною на марці адресою.

На жаль, бачимо і випадки, коли українські політики, керуючись власними амбіціями, ставлять під загрозу внутрішню єдність українців.

Отже, найближчим часом не варто очікувати на «договорняки» чи вибори. Путін не має шансів перемогти Україну військовим шляхом, але може спробувати дестабілізувати її зсередини, провокуючи внутрішній розкол.

Кожен, хто підриває внутрішню єдність українців під час війни, фактично діє проти України – незалежно від того, чи робить це за вказівкою ФСБ, чи з власної ініціативи. Політик, який ставить особисті інтереси вище за державні, демонструє крайню безвідповідальність.