День господаря. Свято української мрії

Ми сьогодні відзначаємо міжнародний День мікро-, малих і середніх підприємств. Назва офіційна і дещо бюрократична як для вшанування крафтового бізнесу – живого й гнучкого. 

Але якщо говорити мовою політичної економії, то це, по суті, свято українського господаря. Або, якщо скористатися історичною термінологією, – дрібного і середнього буржуа, того самого куркуля, якого так ненавиділа радянська влада.

І справа була не лише в ідеології. Комуністи боролися з куркулем не тому, що він був заможнішим за інших. Вони чудово розуміли: людина, яка власною працею створила господарство, майстерню чи підприємство, прагне захистити те, що створила. Це незалежна людина, яку важко підпорядкувати. Саме тому господар завжди був незручним для будь-якої влади, яка прагне повного контролю над суспільством.

Не випадково слово «господар» займає особливе місце в українській культурі. У Нечуя-Левицького, Панаса Мирного та інших класиків хазяїн – це не просто власник майна. Це людина, яка звикла покладатися на власну працю, не любить жити в борг, не терпить, коли хтось без потреби втручається у її справи, і відповідає за свою родину та свою землю.

До речі, це ще одна особливість української економічної традиції. Історично Україна значно ближча до центральноєвропейської моделі – німецької, австрійської, італійської, де основу економіки становлять сімейні підприємства, ремісничі майстерні, фермерські господарства, невеликі виробництва, які передаються від покоління до покоління. Українська хазяйновитий світогляд і характер – частина нашої історичної традиції, ідентичності.

Серед головних причин, чому 1954 року Крим офіційно підпорядкували Києву, був аргумент, що саме українці здатні відновити півострів, занедбаний у повоєнні роки. І облаштовувала та відбудовувала Крим як всесоюзний курорт саме Україна. 

Після відновлення незалежності архетип Хазяїна повернувся вже в іншій формі – у вигляді малих та середніх підприємців, що сформували український середній клас. Не випадково підприємці були серед найактивніших учасників Податкового майдану, Революції Гідності та багатьох громадських кампаній. Для господаря свобода – необхідна умова його життя і роботи.

Є й інша цікава закономірність.

Експерти називають однією з причин інертності частини населення Донбасу у 2014 році соціальну структуру регіону. За окремими дослідженнями, прошарок малого й середнього бізнесу там становив близько 20%, тоді як у Галичині – майже 80%. Відповідно, на Донбасі існувала значно більша прірва між вузькою групою заможних людей і більшістю населення, яке жило досить скромно. Середній клас був набагато слабшим.

Було б неправильно пояснювати події 2014 року лише цим фактором. Але економічно самостійна людина має більше стимулів захищати державу, яка гарантує право власності. Людині, яка створила власну справу, справді є що втрачати. Там, де був сформований широкий прошарок господарів, виявилася і значно вища готовність захищати Україну.

Сьогодні український малий і середній бізнес – це вже не лише магазини, кафе чи майстерні. Це фермери, які вирощують хліб, виробники дронів, ремонтні підприємства, ІТ-компанії, сімейні виробництва, які працюють для армії й забезпечують роботу економіки країни.

Саме тому я вважаю, що це свято заслуговує значно більшої уваги.

Фактично воно могло б стати Днем українського Господаря – одним із головних економічних свят країни після Дня Незалежності.

Адже господар – це не тільки власник бізнесу, а й людина, яка створює робочі місця, сплачує податки, виховує дітей, утримує родину, допомагає громаді й бере на себе відповідальність за майбутнє країни. Хазяїн власної долі.

Я переконаний, що саме цього дня варто відзначати найкращих підприємців, фермерів, ремісників, власників сімейних підприємств, популяризувати культуру господарювання, повагу до приватної ініціативи й чесної праці. Навіть зараз, за опитуваннями, понад 60% українців хочуть мати свій бізнес.

Бо сильна держава починається не лише з сильних інституцій.

Вона починається з господаря. З давньої української мрії про власний дім, сад і незалежність.