Паразитування на темі української війни. Що задумав президент Бразилії?

Бразилія. Про яку радянські люди знали, що «там в лісах дуже багато диких мавп», дивлячись культовий фільм-мюзікл «Здравствуйте, я ваша тётя!».

39-й президент Бразилії Лула да Сілва, співзасновник лівої Партії трудящих, вирішив погратися у велику геополітику за рахунок паразитування на темі української війни.

Політик став першим президентом Бразилії, обраним на третій термін і на останніх президентських виборах випередив Жаїра Болсонару всього лише на 1,7%.

Лула да Сілва ще в травні 2022 року зробив заяву, що президент Зеленський так само винен у війні, як і Путін і Україну не потрібно брати в НАТО. Ця заява була артикульована бажанням погратися в антизахідного кандидата на фоні більш стриманого Болсонару, що для бідних фавел Бразилії як бальзан на душу.

Під час візиту в Китай да Сілва запропонував створити «аналог G20» для припинення російсько-української війни. На його думку, ядром цієї групи має стати Бразилія, Китай, Індонезія, Індія та ОАЕ. Ключовим в його риториці є також звинувачення Заходу у «сприянні продовженню конфлікту». До цього, президент Бразилії заявив, що Україна «має відмовитися від Криму» для того, аби «покласти край війні».

Активність бразильського президента пов'язана з двома причинами.

Передусім, бажанням ствердити в очах G20 та країн Глобального Півдня лідерську роль власної країни, використавши зосередженість США на Східній Європі та Росії. А для цього потрібен альтернативний контрастний наратив, який разюче відрізняється від домінуючої лінії Заходу та України, легалізованої ще й резолюцією ООН 23 лютого.

Якщо Китай в цілому надає політичну підтримку Москви, використовуючи українську війну у внутрішній пропаганді для підтримуючої демонстрації агресивності Заходу, то він вже не може ствердити свою мирну опцію. Для України та Заходу КНР «на тій стороні».

Тому Бразилія відчула, що українська тема могла б стати вдалим геополітичним маневром для самоствердження як мирний посередник, що має збільшити роль країни у світовій політиці. Бразилія після економічного ствердження вирішила перейти до політичної заявки, бажаючи вийти за межі латиноамериканського макрорегіону, створити виключний потенціал для переговорів.

По-друге, це послуга Путіну, яку слід оцінювати як черговий, «жирний» жест підтримки. Цю позицію будуть розганяти в медіа, а значить подібна позиція знайде свою підтримку в лівому середовищі та буде використана російською пропагандою.

Що цікаво, Україна в свій час оприлюднила у 2022 році звіт Центру стримування дезінформації, в якому назвала тоді ще попереднього кандидата у Президенти Лулу да Сілву як особу, яка буде поширювати російську пропаганду про війну. Цей звіт був опублікований в бразильській газеті Folha de S. Paulo у липні і міг бути використаний противниками Сілви у передвиборчій боротьбі, оскільки був єдиним бразильцем в списке.

У той час, коли діючий президент Болсонару, який також робив критичні випади у бік позицій України та Зеленського, в цьому списку не опинився. Щоправда, слід зазначити, що при Болсонару Бразилія засудила агресію проти України в ООН, хоч і не приєдналась до економічних санкцій проти РФ. І це при тому, що сам Болсонару називав Путіна «людиною миру» за декілька днів до повномасштабного вторгнення.

Безумовно, Лула да Сільва – це не Берлусконі, Вучич, Орбан чи Лукашенко, які періодично виконують роль «дублерів» у інформаційному пощиренні позиції РФ щодо війни з Україною. Він лідер країни, яка є восьмою економікою світу і на яку орієнтується країни Латинської Америки.

Бразилія буде просувати своє «українське бачення» на самітах в G20 та BRICS, тому українській дипломатії слід буде добряче попрацювати для обгрунтування справедливого бачення війни та можливостей для її припинення. У випадку невдалого контрнаступу дипломатична позиція України вкрай ускладниться.