Саміт НАТО в Анкарі: які козирі мають Україна та Росія

7–8 липня в столиці Туреччини відбудеться зустріч лідерів держав Альянсу за участю президента України.

Ще два місяці тому ця подія виглядала вкрай суперечливою та незначною. Трамп конфліктував з європейськими партнерами щодо Ормузу. В Європі панував розбрат. Тому особливих сподівань не було.

Тепер я б сформулював це так: потенціал є, однак у якому напрямку він буде реалізований, на даний момент невідомо. Саме тому й Україна, і – особливо – Росія доклала додаткових зусиль для створення вигідного контексту.

• 1 •

Путін зробив такі кроки. По-перше, у ніч з 1 на 2 липня Росія атакувала Київ, вбила 30 цивільних лише в столиці, водночас кілька днів поспіль завдавала відверто терористичних ударів по Сумах, Запоріжжю, Харкові, Дніпру, Херсону та інших містах прифронтових регіонів, не кажучи вже про фронтові Слов’янськ і Краматорськ.

По-друге, 3 липня (напередодні ювілею США та як фон для розмови з Трампом) Путін влаштував огидний перформанс із «захопленням Костянтинівки».

По-третє, наступного дня Кремль відправив на похорон аятоли Хаменеї алкоголіка Медведєва. Очевидно, за задумом, сукупність цих дій мала продемонструвати сильну позицію Москви. Однак ефект, схоже, вийшов протилежним.

Символом РФ на даному етапі є жалюгідний вигляд експрезидента Росії, який ледве боровся з абстинентним синдромом. Озброєний агресивний алкоголік може бути небезпечним, але межі його могутності очевидні.

Скажу чесно, я сумнівався, що Путін завдасть ще один удар у ніч з 5 на 6 липня. Судячи з коментарів офіційних джерел та експертів, не тільки я сумнівався – багато хто очікував удару 6 на 7 липня.

Але, мабуть, результати «масажування» Трампа та лідерів НАТО були визнані в Москві настільки незадовільними, що вирішили посилити тиск.

Як гіпотеза: Кремль переніс удар на день раніше, оскільки Україна відмовилася брати участь у фарсі навколо Костянтинівки.

Міноборони РФ публічно оголосило про кількагодинний режим тиші 6 липня, нібито «для обміну тілами загиблих». І пропонувало Україні до 12:00 5 липня заявити про згоду. Коли згоди не надійшло, завдали ракетного удару по Києву, щоб відвернути увагу від цієї історії.

Адже вона явно доводить: Путін «захопив» Костянтинівку завчасно, хоча там ситуація дуже складна. Саме тому РФ хотіла за кілька годин підтягнути до міста свої війська, аби прискорити процес. Не вийшло.

У підсумку Росія вбила в Києві ще щонайменше 15 цивільних і поранила близько 60 осіб, а також 7 осіб вбито Росією і 29 поранено формально в Київській області (Вишневе, по суті – Київ).

Фото загиблої родини у зруйнованому багатоповерховому будинку стане наочною демонстрацією того, у чому зараз Росія сильна: в організації військових злочинів.

Це гранично чіткий сигнал: без перехоплювачів балістики Київ перетворюється на тир для росіян, як і всі інші міста на півночі, сході та півдні України. Лідери НАТО повинні визначити якусь позицію.

Окрім оперативної передачі Україні протиракетних систем та нарощування їхнього виробництва, є ще щонайменше дві опції – виконання вже затверджених санкцій (у російських ракетах повно західних комплектуючих) та допомога у масштабуванні далекобійних засобів (щоб восени по РФ щоночі летіло 1000 дистрик-страйків усіх видів).

Є ймовірність, що Путін нікого не налякав, а підштовхнув до правильних рішень. Скоро побачимо. Що зробила Україна?

• 2 •

У ніч з 5 на 6 липня Сили оборони України продемонстрували широкий спектр вражаючих результатів, які можна об’єднати в блоки «нафта» та «Крим».

У блоці «нафта» СБУ разом із колегами з інших відомств здійснила успішний візит до Ярославської області, де вкотре дісталася до об’єктів Ярославського НПЗ, а також охопила своєю діяльністю пов’язану з ним НПС «Ярославль» (на чому Служба спеціалізується).

Усе це – в рамках демонтажу великого вузла виробництва та транспортування нафти/нафтопродуктів на експорт через Балтику, а також – до Московського регіону. Щодо Балтики ще – відомості про пошкодження об’єктів у порту Усть-Луга та Висоцьк.

Крім того, СБУ повідомила (а карта пожеж NASA підтвердила) про візит на ТОВ «Перший завод» (Калузька область, орієнтир – населений пункт Полотняний завод). Це НПЗ середніх розмірів, що переробляє 1,2 млн тонн нафти, виробляє бензин, дизель, гас, моторне мастило, мазут тощо. Його особливість – це один із небагатьох НПЗ у безпосередній близькості від Москви (140 км) і на заході РФ загалом.

Збій у роботі цього заводу в даний момент обмежує можливості маневрування паливом як в інтересах угруповання інтервентів на нашому північному кордоні, так і в інтересах російської столиці.

І, нарешті, головна подія тижня (а то й місяця) – перша результативна атака на гігантський Омський НПЗ. Дрони ССО подолали відстань близько 3000 км (лише по прямій – 2500 км) і на деякий час вивели з ладу щонайменше одну критично важливу установку потужністю 8,5 млн тонн переробки. Днями відбувся ознайомчий візит, з нього зробили правильні висновки, і вони – на обличчях дорогих росіян.

Про Омський НПЗ останнім часом написано стільки, що немає сенсу повторюватися. Лише невелике уточнення: окрім циклопічної потужності (близько 22 млн тонн на рік, 1–2 місце у РФ, головний завод на схід від Уралу) завод в Омську виробляє близько 1000 видів різних продуктів, це дуже сучасний багатопрофільний нафтохімічний комплекс у структурі «Газпром-нефті».

Тобто, ймовірно, спад не тільки щодо бензину/дизеля/керосину, а й щодо ланцюгової реакції на інших підприємствах, які залежать від спеціалізованої продукції Омська.

Отже, у плані «нафти» напередодні саміту НАТО Україна:

• Вперше дотягується до найбільшого НПЗ РФ на відстані 2500+ км;
• Вкотре активізує великий вузол у Ярославлі (для чого треба облетіти Москву);
• Навантажує НПЗ у Калузькій області (знову ж таки – перехоплюючи потік у районі Москви);
• Тримає в тонусі порти на Балтиці (Усть-Луга, Висоцьк, трохи раніше був Санкт-Петербург).

Додатковий штрих: знищено пускову установку ЗРК С-400 у Брянській області. Діапазон дії – як показано на зображенні: від Балтики до Сибіру. Раніше це був континентальний масштаб, тепер уже офіційно – міжконтинентальний.

• 3 •

Блок «Крим» не менш наочний. По-перше, з точки зору знищення елементів російської ППО:

• СБУ продовжила руйнування ангарів на військовому аеродромі у Гвардійському.
• Також Служба вразила ЗРПК «Панцир С2» та мобільну вогневу групу в районі Сімферополя.
• СБС уразила пускову установку С-400 у районі Керчі.
• СБС атакувала РСЛ «Небо-У» (район Керчі).

По-друге, з метою відключення російського окупаційного угруповання в Криму від палива СБУ та СБС атакували нафтовий термінал і нафтобазу «ТЕС-1» у Керчі. Також СБС дісталися до двох танкерів, які перевозили паливо з Таганрога до в.о. Криму.

По-третє, в рамках зниження бойових можливостей окупантів на півострові СБС атакували чергову підстанцію. У підсумку атаки на енергооб’єкти призвели до того, що по всьому Криму та окупованій частині Херсонської області спостерігався блекаут різної тривалості…

Ось на такому тлі лідери країн НАТО збиратимуться в Анкарі.