Чи є Навальний продуктом життєдіяльності ФСБ?

Мене дратує зміщення акцентів, коли зосереджуються на Путіні чи інших персоналіях, адже ворогом є не хтось особисто, а вся Московія/Росія і провина за війну колективна – вона на всьому тому конгломераті, що Московію/Росію населяє.

Мене дратує, коли вітчизняні ЗМІ згодовують українцям статті чи інтерв'ю громадян країни-агресора – різних її політологів, експертів, а то й акторів чи спортсменів.

А ще мене дратують розмови про двійників Путіна, бо це теж один із прийомів, що дозволяє відволікти увагу від головного – війни.

«Соратники російського опозиціонера Олексія Навального, який перебуває в колонії, оголосили про проведення всесвітньої акції на його підтримку у день народження політика – 4 червня», – повідомляє утримуваний коштом українських платників податків «Freeдом». А далі в матеріалі розлога цитата з російського опозиційного політика, як представив його Freeдом, Дмитра Гудкова. Зокрема, про те що – з огляду на репресії в самій РФ – він чекає на великі акції швидше за її межами, ніж усередині країни.

Навіщо ця інформація українцям? Хтось гадає, що під час війни вони не мають інших клопотів, як вийти на підтримку Навального?

Про перекваліфікованого на опозиціонера полковника ФСБ у відставці Геннадія Гудкова я свого часу писав. Випускник Дипломатичної академії МЗС РФ, член – по черзі Народної партії, Справедливої Росії (де обіймав посаду керівника прес-служби), співголова руху «Побєда», «Яблока», «Об'єднаних демократів», творець (разом із Ксенією Собчак) Громадянської ініціативи – така картата історія сина перекваліфікованого на опозиціонера колишнього полковника ФСБ Геннадія Гудкова, теж опозиціонера Дмитра.

Але нас – у контексті анонсованих по всьому світу акцій – цікавить Навальний.

В Україні добре пам'ятають його слова про те, що «Крим – не бутерброд з ковбасою, щоб його туди-сюди передавати». Сподіваюсь, не вивітрився з пам'яті українців і заклик Навального провести в Криму новий, «нормальний» референдум, тобто в умовах окупації і всупереч Конституції України, що по суті було пропозицією спробувати в такий спосіб окупацію легітимізувати.

Але до України була Грузія. Тоді, в 2008, російський «демократ» Навальний підтримав агресію, пропонував запровадити повну блокаду Грузії, депортувати з РФ усіх її громадян, надати підтримку маріонетковим режимам Абхазії та Південної Осетії, а грузинів зневажливо назвав «гризунами».

У свідомість міжнародної спільноти дедалі наполегливіше втовкмачується думка про Навального – «демократа» як можливого наступника Путіна. Його постійно дістають з рукава, нагороджують якимись міжнародними відзнаками. Але ж насправді Навальний такий самий імперіаліст, як і Путін.

До Навального привертають увагу, щоб відвернути її від головного – російської агресії. І змусити повірити в химеру – іншу Росію.

Чи є Навальний продуктом життєдіяльності ФСБ? Мені не хочеться мати справу з його адвокатами, тому відповім по-одеському – запитанням на запитання – а ви певні, що ні?