Папа Франциск про нашу війну і «хороших» росіян. Нотатки на берегах інтерв'ю

Щойно в провідній аргентинській газеті «Ла Насьйон» з'явилося інтерв'ю Папи-аргентинця Франциска (мирське ім'я Хорхе Маріо Бергольйо).

Інтерв'ю в Україні залишилося майже непоміченим – це й не дивно: газета аргентинська, мова іспанська. Вітчизняні ЗМІ поширили фактично тільки одну фразу понтифіка: «Я хочу поїхати до Києва, але за умови, що поїду також до Москви». А проте, практично всі запитання кореспондентки «Ла Насьйон» в Італії Елізабетти Піке і відповіді Папи, крім хіба що останніх двох загального характеру, стосувалися саме нашої війни. Слова «агресія» під час розмови понтифік не вжив ні разу.

Переповідати міркування Папи не варто, краще пряма мова. Наведу кілька моментів, що привернули мою увагу:

Елізабетта Піке: «Як Вам відомо, я щойно побувала, на власні очі бачила руйнування, стерті з лиця землі школи, лікарні, домівки, селища, які вже не існують... Як Вам відомо, цього разу я була на Донбасі... Братські могили... Не лише мої друзі – греко-католики кажуть про геноцид. Насправді цілями є всі – жінки, діти, і виразно видно намір росіян знищити, вигубити народ – бо вони скидають бомби на школи, заклади культури, театри – вигубити український народ. Ви щонеділі й щосереди говорите про народ-мученик. Моє запитання: чи можна говорити також про геноцид?

Папа Франциск: «Це технічне слово. Насправді «геноцид» слово технічне. Наприклад, у випадку з вірменами була велика дискусія, звичайно, турки опиралися, поки не було визначено, що це був геноцид. Технічно я не зміг би цього визначити. Але, звичайно, коли обстрілюють школи, лікарні, сховища, враження таке, що йдеться не про окупацію певної території, а про знищення. Війна має низку етичних правил. Мені не подобається говорити про етику війни, бо це суперечливий термін, однак, ідеться про певну поведінку, чи не так?

Далі понтифік поринув у спогади про свого дідуся, який колись оповідав йому, як зворушливо після бою пригощали одні одних сигаретами недавні противники – італійські та австрійські солдати під час Першої світової війни.

Нотатки на берегах: Нам ці спогади нецікаві. Нам ідеться про щоденні злочини російських військових в Україні. Тут і зараз. Папа ж від відповіді про геноцид ухилився, слова геноцид щодо воєнних злочинів росіян в Україні не вжив: «... І, повертаючись до вашого питання, я не знаю, геноцид це чи ні, це треба вивчати, це треба вирішити, але, звичайно, це не та етика війни, до якої ми звикли».

І ще кілька міркувань Папи:

«Він (Путін – С.Б.) освічена людина. Він тричі наносив мені візити як глава держави, і з ним можна підтримувати розмову на високому рівні. Він освічена людина. Одного разу ми говорили про літературу. Він володіє не лише російською, а й чудово говорить німецькою, говорить англійською. Він освічена людина...»

Нотатки на берегах: Німецьку мову (як і другу англійську) Путін опановував, інакше не міг би працювати офіцером зовнішньої розвідки КДБ СРСР у Дрездені. За плечима в «освіченого» президента РФ курси підготовки оперативного складу в Охті, курси перепідготовки у вищій школі КДБ, навчання на однорічному факультеті Інституту КДБ за фахом «зовнішня розвідка». Не Кембридж, звичайно, чи не так, Папа?

І, до речі, Гітлера теж, мабуть, можна назвати освіченою людиною. До того ж непогано малював.

«Мої стосунки з російським послом тут чудові. Я прийняв у нього вірчі грамоти сім років тому. Тепер він змінився? Син матері-українки та батька-росіянина, він добре знає цей конфлікт. Він серйозна людина, професіонал, з ним можна вести діалог, ми будемо рухатися вперед».

Нотатки на берегах: Посол РФ у Ватикані Алєксандр Авдєєв справді народився на Полтавщині. Закінчив МДІМВ. Заслужений працівник дипломатичної служби РФ. Існує інформація, що 1983 року був серед 47 радянських дипломатів, висланих на батьківщину після викриття радянської агентури завербованим французькою розвідкою підполковником першого головного управління КГБ СРСР Владіміром Вєтровим. Як тут не погодитися з понтифіком? Справді, серйозна людина, професіонал.

А ще, як з'ясувалося в інтерв'ю, Папа підтримує зв'язок з Леонідом Севастьяновим, головою Всесвітнього союзу старовірів, а перед тим членом комісії у справах старообрядчих парафій у складі московського патріархату.

Мабуть, на цьому закінчу. Отакі «хороші» росіяни, на яких покладається Папа у своїх «миротворчих» зусиллях.

І останнє. На запитання журналістки, чи має Ватикан якийсь мирний план, понтифік відповів, що плану немає, а є бажання прислужитися справі миру.

«Любов нехай буде нелицемірною; ненавидьте зло та туліться до доброго!» (До римлян:12:9)

Ох, Папа, Папа!