Неможливість переговорів з Путіним

Зрозуміло, що всі війни закінчуються переговорами. Я переконаний, що ближче до осені ця тема актуалізується і ми будемо відчувати шалений тиск з цього приводу. Путін давно хоче переговорів. Ні, він не планує на них здаватись чи відступати. Він хоче зафіксувати «реалії на полі бою», бо він і його стратеги розуміють, що в довгострокову війну їм не виграти.

Але для нас і для всього світу не можливо вести з ним переговори. Путін – брехло,і не дотримується договорів. Він це довів напередодні війни, розказуючи що всі плани нападу на Україну є американською вигадкою. Тому практично не існує жодної можливості змусити неадекватного власника ядерної зброї дотримуватись укладеного договору.

В цій ситуації єдиним правильним рішенням має бути – ведення переговорів з Китаєм. Саме завдяки Китаю Росія поки не рухнула, і його вплив на економічні та в перспективі політичні процеси там буде тільки зростати. На відміну від Кремля Китай договорів дотримується, оскільки інакше рухне вся його міжнародна система торгівлі. Тому якщо в рамках переговорів Китай буде їх важливим учасником і брати на себе зобов’язання – це єдина умова, завдяки якій можна досягнути якогось сталого результату переговорів з Путіним.

Однак, Китай грає в свою гру, і нічого робити без врахування його інтересів він не буде. А це питання Тайваню і обмежень в доступах на західні ринки. Фактично, для досягнення якогось успіху у врегулюванні війни в Україні шляхом переговорів, Захід буде змушений зважати на китайський інтерес. Але це навряд чи відбудеться, з огляду на можливий прихід Трампа, лютого ворога Китаю.

Це все ще раз підводить мене до думки, що успішний переговорний процес практично неможливий. Єдиний реальний сценарій на сьогодні – це вичерпання сторонами своїх сил і фіксація лінії на полі бою. Він же корейський сценарій.