Художник Іван Марчук розповів, як під час Другої світової війни рятував батька від НКВС

Художник Іван Марчук розповів, як під час Другої світової війни рятував батька від НКВС
За словами Марчука, життя родини було сповнене небезпек через переслідування з боку радянських каральних органів
фото: ivan-marchuk.com

Іван Марчук: «Не раз енкавеесівці приходили до нас у село ловити так званих «бандитів». Приходили і до нашої хати...»

Народний художник України, лауреат премії ім. Тараса Шевченка Іван Марчук, який сьогодні відзначає своє 90-річчя, поділився подробицями виживання своєї родини в часи радянського терору. У великому інтерв’ю «Главкому» художник розповів, як він, будучи дитиною, разом із сестрами переховував батька від облав енкавеесівців.

Всесвітньо відомий митець, який народився 12 травня 1936 року в селі Москалівка на Тернопільщині, згадує свого батька як людину виняткового розуму та працьовитості. Попри те, що батько закінчив лише три класи, він був гарним математиком і майстром на всі руки: власноруч сконструював ткацький верстат, ткав килими і рядна, виплітав кошики з лози тощо. 

За словами Марчука, життя родини було сповнене небезпек через переслідування з боку радянських каральних органів. Брат батька перебував у лавах української повстанської армії, через що до їхньої хати постійно навідувалися з обшуками.

«Не раз енкавеесівці приходили до нас у село ловити так званих «бандитів». Приходили і до нашої хати. Тато тоді переховувався на печі, яку сам і зробив. Ми, четверо дітей, накривали його, щоб врятувати», – згадує Іван Марчук.

За словами митця, його батько також брав на себе небезпечну роботу – виготовляв березові хрести для загиблих повстанців. Робив це таємно, вночі, ретельно прибираючи кожну тріску, адже за таку діяльність загрожувало суворе покарання або заслання.

«Мало беріз було в моєму селі. Але коли таке замовлення надходило, то тато вночі вручну стругав хрест і дуже відповідально ставився до роботи, щоб ніде не лишилося березової тріски. Якщо б хтось доніс, покарали б. На ранок по селу линули тужливі пісні…», – згадує митець.

Художник зазначає, що саме в ті часи, посеред важкої праці та постійної загрози, гартувалася його затятість і впертість, які згодом допомогли йому стати одним із найвидатніших митців сучасності.

«Вчився я добре, закінчив з похвальною грамотою. Вредний був страшно, не давав воронам життя, десь же енергію треба проявляти. У селі все кругом моє; я пацан і все можу зробити: піти на чужу яблуню, на чужий город помідори вкрасти, в чуже поле горох поїсти. Тоді гартувалися затятість і впертість», – ділиться спогадами про своє дитинство Іван Марчук.  

Нагадаємо, 12 травня відзначає свій день народження народний художник України, лауреат премії ім. Тараса Шевченка Іван Марчук. Йому – 90 років.

Марчук створив тисячі полотен та винайшов власну техніку, яка називається пльонтанізм (Означає переплетені, запльонтані лінії, що зливаються в деталізовані образи, – «Главком»). Він почав малювати ще в дитинстві, розвинувши свій талант у підлітковому віці.

Сьогодні, 12 травня, у День народження Івана Марчука, у столичному мистецькому центрі «Шоколадний будинок» відкриється постійна виставка його творів. Її родзинкою стане цикл «Шевченкіана», його цінність у тому, що всі картини серії зберігаються саме у музейних колекціях.

До слова, на аукціоні Sotheby's продали картину «Тут спокій поселивсь» українського художника Івана Марчука за €72 тис. Вартість пейзажу перевищила встановлений естімейт (прогноз орієнтовної ринкової вартості) €40-60 тис. майже на 30%.

Читайте також:

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів