Перехід на зимовий час: відколи й чому переводять годинник та як це впливає на здоровʼя
Зміна часу в останню неділю жовтня супроводжується зниженням ризику серцевого нападу в понеділок
В Україні переходять на зимовий час традиційно останньої неділі жовтня. У ніч з суботи на неділю, 29 жовтня о 4 ранку, стрілку годинника потрібно перевести на одну годину назад. Більшість електронних пристроїв перейдуть на новий час автоматично, але механічні або не під’єднані до інтернету пристрої необхідно переводити вручну.
«Главком» пояснив, для чого існує зміна часу навесні та восени, а також проаналізував досвід інших країн та вплив переведення годинників на організму.
Чому й відколи переводять годинники
Чи переводять годинники інші країни Європи? Так. Ба більше, у світі понад 60 країн використовують цей метод. У Канаді, країнах ЄС, Ізраїлі, Ірані, Австралії та Великій Британії так само практикують зміну часу. Однак, уже багато років поспіль Європа задумується над тим, щоб скасувати переведення.
Переводити годинник залежно від сезону ще 1784 року вигадав тодішній посол США у Франції Бенджамін Франклін. Він підрахував, скільки годин парижани витрачають на сон вранці, коли сонце вже зійшло, і скільки увечері спалюють свічок, перш ніж лягти спати. Порахував Франклін і кількість електроенергії, яку зможуть заощадити фабрики й заводи, коли робота триватиме за денного світла. Тож ідея з переведенням годинників була виправдана потребою в економічній ощадливості.
Вперше переведення стрілок годинника на годину вперед влітку і на годину назад взимку провели 1908 року у Великій Британії. На початку минулого століття перехід на літній і зимовий час пропонував також лондонський підрядник Вільям Віллетт. Він аргументував це можливістю економити електроенергію.
Першою країною, яка офіційно впровадила літній час (зимовий – це стандартний час, за яким вівся облік до цього) стала Німеччина у 1916 році. Це було пов’язано з серйозними ресурсними дефіцитами в країні під час Першої світової війни. Через два роки сезонний перехід ввели також у Сполучених Штатах, а згодом ідею підтримали ще понад 100 країн (згодом деякі почали відмовлятися).
Тож годинники переводять із двох причин: через традицію відповідності біологічному календарному часу та для заощадження електроенергії.
Чому в Україні переводять годинники
Тривалий час в Україні точаться запеклі дискусії з приводу переводу стрілок годинників на зимовий і літній час. Депутати Верховної Ради вже давно не можуть порозумітись з цього приводу.
Україна разом із республіками СРСР 1981 року теж почала переводити годинники задля економії електроенергії та подовження світлового дня. На початку 1990-х в Україні спробували відмовитися від сезонного переходу, однак 1992 року переведення годинників знову відновили, врахувавши порядок обчислення часу, який діє в Європі.
Український уряд 1996 року затвердив постанову, яка регулює порядок переведення стрілок годинника. Нею українці послуговуються і досі.
Переведення годинників на зимовий і літній час справді впливає на економію електроенергії в побуті та на підприємствах, але не дуже суттєво. Водночас така традиція негативно впливає на здоров’я людей через примусову перебудову біологічних ритмів організму. Це впливає на сон, самопочуття людей і внаслідок цього – на працездатність.
У 2011 році ухвалили постанову про скасовування переходу на зимовий час, але пізніше документ був анульований.
У 2021 році Верховна Рада провалила голосування у другому читанні та в цілому за законопроєкт, який мав скасувати в Україні перехід із зимового часу на літній і навпаки. Відповідно до нього Україна мала лишитися на зимовому часі.
Прихильники зміни часу впевнені, що такий перехід економить електроенергію та енергоносії. Противники вважають, що це призводить до порушення біоритмів людини й погіршення здоров’я.
Росія та годинник Януковича
У сусідній Росії літнього/зимового часу немає вже понад 10 років. У 2011-му президент Росії Дмитро Медведєв видав указ, згідно з яким після переходу на літній час у березні того року подальші сезонні переведення годинника були скасовані. У ЗМІ потім кепкували, що скасування літнього/зимового часу було практично єдиною помітною реформою, яку встиг зробити президент Медведєв за чотири роки свого «правління».
Цікаво, що таке рішення російської влади викликало певні політичні конфлікти в Україні. Тоді при владі був Віктор Янукович, для якого було важливо жити саме за московським часом. Тож зміни російського законодавства було вирішено скопіювати в Україні.
20 вересня 2011 року постановою Верховної Ради було скасовано повернення на зимовий час, тобто було вирішено не робити сезонних переведень годинників. У західних регіонах громадськість була стурбована таким нововведенням.
Скасування зимового часу призводило до того, що людям довелося б йти на роботу та вести дітей до школи у темряві. До того ж сам порядок скасування зимового часу викликав питання, оскільки майже єдиним аргументом на користь такого рішення була позиція російської влади.
18 жовтня 2011 року Верховна Рада визнала постанову про скасування зимового часу такою, що втратила чинність. Рада запропонувала Кабінету міністрів протягом одного місяця внести на розгляд проєкт закону щодо порядку обчислення часу в Україні.
Однак подальший перебіг подій зробив питання про літній/зимовий час неактуальним. Країна готувалася до Євро-2012 і про суперечки щодо літнього часу забули.
У яких країнах не переводять годинники
Через сумнівну економію енергоресурсів і негативний вплив на здоров'я багато країн світу з часом відмовилися від переходу на літній і зимовий час. Наприклад, годинники не переводять Ісландія, Казахстан, Грузія, Японія, Росія та Білорусь.
2019 року Європарламент підтримав рішення скасувати переведення годинників від 2021 року, однак остаточного рішення немає й досі. Насправді кожна країна Євросоюзу мала б самостійно вирішувати, за яким часом жити. Наразі більшість країн Європи переводять годинники щороку в березні та жовтні.
Як перехід на зимовий час впливає на організм
Учені з Каролінського інституту у Швеції провели велике дослідження та прийшли до висновку, що перехід на зимовий час в останню неділю жовтня супроводжується зниженням ризику серцевого нападу в понеділок. Головною причиною цього є зміни в тривалості сну, які впливають на функціонування серцево-судинної системи.
Восени переведення годинників найчастіше сприймається організмом трішки легше, адже з’являється можливість на одну годину довше поспати. Адаптація до нового часу потребує уваги та дбайливості. Щоб полегшити цей процес, «Главком» підготував кілька корисних порад:
- Нормалізуйте свій сон заздалегідь: почніть регулювати свій режим сну за тиждень до переведення годинника. Це допоможе вашому організму плавно пристосуватися до нового графіку.
- Більше часу проводьте на свіжому повітрі та відпочивайте: активні прогулянки й насолода природою допоможуть зміцнити ваше фізичне та психічне здоров’я.
- Зменшуйте стрес: постарайтеся уникати сильного стресу під час переведення годинника, оскільки стрес може погіршити пристосування до нового часу.
- Звертайте увагу на харчування: збалансована дієта з правильним режимом харчування допоможе підтримати ваш організм під час зміни годинника.
- Додатково, варто врахувати релаксаційні методи, такі як медитація, дихальні практики та йога. Вони також можуть бути корисними для зменшення стресу і покращення вашого фізичного та емоційного стану в період переходу на новий час.
Восени та взимку світловий день коротшає, а через погодні умови люди більше часу проводять в приміщенні. В результаті вони отримують мало світла, що може призводити до погіршення настрою, втомлюваності, болю в м’язах та порушення сну.
Втрата світлої години ввечері після осіннього переведення годинника може спровокувати сезонний афективний розлад – депресію, яка пов’язана з нестачею денного світла. Результати дослідження, опублікованого в журналі Еpidemiology, демонструють, що у перші дні після переведення годинника на зимовий час на 11% збільшується кількість нових діагностованих депресій у порівнянні з іншими періодами року.
Позитивні зміни, які можна відчути після переведення годинника:
- Можливість здійснити свою мрію і стати жайворонком. В перші два тижні адаптації це легше зробити, ніж зазвичай, адже пробудження є легшим;
- ритм людського організму задає поява сонця, тому створення умов тривалого світлового дня – позитивний процес;
- після переведення годинника варто знизити інтенсивність роботи й побутових навантажень, тож є час сповільнитись і насолодитися осінню, ритуалами для свого здоров'я.
Чому не можна лишитися на літньому часі
Україна та країни Європейського союзу планують найближчим часом відмовитися від переведення годинника. Проте досі точаться дискусії, за яким часом краще продовжити жити: за літнім чи зимовим.
З погляду економії енергії логічно було б жити за літнім часом, однак науковці та медики виступають проти. Річ у тім, що це може бути шкідливим для здоров’я населення. Науковці з Національного інституту раку США довели, що перебування у найбільш західній точці часових поясів у Штатах схоже до постійного життя за літнім часом. Люди, які переїздять у той регіон, мають підвищений ризик розвитку різних типів онкологічних захворювань.
Коментарі — 0