США дадуть ракети більшої дальності, а Норвегія допоможе грошима: головне за ніч

Вибухи у Маріуполі та на Бєлгородщині, Путін готує ескалацію найближчими тижнями, міжнародна спільнота активізує свою допомогу Україні, Зеленський анонсує нові кадрові чистки, а в Міноборони більше не допустять повторення скандалу із закупівлями. «Главком» зібрав головні новини ночі проти 1 лютого.

Вибухи у Маріуполі та на Бєлгородщині

Неспокійною була ніч для мешканців Маріуполя. У місті прозвучало щонайменше сім гучних вибухів. Радник мера Петро Андрющенко прильот між селами Виноградне та Піонерське.

У вівторок надвечір пролунали вибухи у Бєлгородській області. Місцеві пабліки повідомляли, що йдеться про «масований обстріл Бєлгородського району та Шебекинського округу». Губернатор області заявив, що нібито відпрацювала система ППО.

А тим часом Херсонська міська рада порахувала, як щільно російська армія атакує місто з повітря після того, як воно було звільнено від окупантів. Загалом з 20 листопада 2022 року зафіксовано 1739 прильотів по Херсону.

Прогнози щодо ескалації 

Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов вважає, що Путін може спробувати провести масштабну атаку з півночі, півдня та сходу, як це сталося 24 лютого 2022 року. 

Ймовірно, все може розпочатись у найближчі два-три тижні.

Секретар РНБО попередив, що найважчі бої ще попереду, а наступні кілька місяців будуть вирішальними у війні.

Ракети більшої дальності від США

У Сполучених Штатах розповіли про новий пакет військової допомоги для України. Його презентація має відбутися вже найближчим часом. Журналісти дізналися, що йдеться про озброєння на загальну суму понад $2 млрд.

В новому пакету вперше будуть ракети більшої дальності. Це, ймовірно, високоточні самонаводні ракети GLSDB (Ground Launched Small Diameter Bomb), що мають дальність 150 км. Вони дозволять українським військовим вражати цінні військові цілі в російському тилу, які раніше були поза досяжністю.

П’ятирічний план допомоги з Осло

Наступного тижня уряд Норвегії планує презентувати парламенту країни п’ятирічний план допомоги Україні. Наразі загальна сума не відома, але йдеться про мільярди норвезьких крон. Не виключено, що на підтримку нашої країни офіційний Осло спрямує до 1% власного ВВП.

У Міноборони провели роботу над помилками

Міністерство оборони України зробило висновки з нещодавнього скандалу щодо закупівлі харчів для армії і тепер вустами очільника відомства Олексія Резнікова обіцяє забезпечити громадський контроль над закупівлями харчування, речового майна, паливно-мастильних матеріалів.

В міністерстві розраховують на допомогу міжнародних партнерів, депутатів, журналістів, інституцій громадянського суспільства й експертів. Спільними зусиллями планується знайти баланс між оперативністю, безперервністю надання послуг чи постачання товару, безпекою та захистом інформації, з одного боку, та прозорістю і підзвітністю – з іншого.

Світовий банк не знайшов зловживань

Представник Міністерства фінансів США Меган Аппер заявила, що відомство продовжить тісне співробітництво із Світовим банком для контролю коштів, які Вашингтон спрямовує Україні. Незважаючи на хвилю звільнень українських чиновників політик наголосила, що Сполучені Штати не бачать жодних ознак того, що виділені Вашингтоном гроші використовуються не за призначенням.

Кінець кадровому затишшю?

Президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні назвав нинішню паузу щодо кадрових рішень тимчасовою. «Зараз певне кадрове затишшя. Але це не означає, що всі необхідні кроки вже зроблені. Будуть рішення», – проанонсував голова держави. За його словами, тим, хто не відповідає принциповим вимогам держави й суспільства, не варто засиджуватись у кріслах.