Заступниця міністра юстиції відреагувала на хейт із салом для полонених

Хейт щодо закупівлі сала за завищеними цінами був перебільшений, адже гроші на нього пішли не з державного бюджету, а зі спеціального фонду на який наповнили коштами полонені окупанти своєю працею. Про це в інтерв’ю «Главкому» заявила заступниця міністра юстиції Олена Висоцька.

За словами заступниці міністра, закупівлі для утримання військовополонених окупантів відбуваються публічно через систему ProZorro. Зокрема, керівництво табору самостійно вирішує щодо купівлі смаколиків за рахунок спецфонду, який наповнюється від залучення до праці полонених.

«Беремо те ж сало, яке наробило стільки галасу. Товар купувався для магазину табору. Перед продажем полоненим на сало ставилася певна націнка. Адміністрації закладу вигідно продати сало полоненому з тією метою, щоб зароблені гроші він потратив у крамниці закладу, а не повіз їх до Росії. Тому хейт довкола сала, на мою думку, він був перебільшеним», – сказала вона.

Висоцька наголошує, окупанти виконують різну роботу в таборі за що отримують гроші, а бізнес – продукцію, яку можна продати. Згідно з Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року сума, яку отримують росіяни за свою працю становить 10 грн в день. Згодом ці гроші окупанти можуть витратити на продукти або товари, що представлені у магазині табору.

Зокрема, за словами посадовиці, у 2022 році табір «Захід 1» виручив близько 400 тис. грн від реалізованих товарів, які виготовили полонені росіяни, а у 2023 році – понад 800 тис. грн.

«На початках полонені виконували дещо примітивну роботу, зокрема, склеювали подарункові пакети. Нині у них є замовлення від бізнесу на виготовлення дерев’яних палетів», – сказала вона.

Висоцька каже, для Міністерства Юстиції важливо якомога більше залучити представників бізнесу до співпраці.

З одного боку, це додаткове фінансування наших установ. З іншого – це живі гроші для самих ув’язнених та військовополонених. Погодьтеся: краще вони вийдуть із банківською карткою, на рахунку якої будуть лежати 10 тис. грн, аніж там буде нульовий баланс, який підштовхне до крадіжки», – додала заступниця міністра юстиції.

Як повідомлялося, Україна щомісячно витрачає по 10 тис. грн на утримання одного полоненого. За день роботи кожен ув’язнений отримує 10 гривень – таку суму було визначено Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року.

Нагадаємо, Росія фактично заморозила обмін полоненими з Україною з серпня цього року. 

Раніше уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що 28 тис. цивільних українців зараз перебуває у полоні окупантів.

До слова, на початку квітня 2022 року Кабінет міністрів створив нормативну базу для запуску першого в Україні табору для військовополонених. У середині травня офіційно з’явився заклад «Захід 1». Його створено на базі виправної колонії №50, що на Львівщині. Табір розрахований на пів тисячі схоплених окупантів. Також для тримання військовополонених було залучено понад 30 дільниць установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби.