Експерт пояснив, чому «миролюбиві» росіяни їдуть убивати українців

Віддавна один із ключових російських механізмів – це сакралізація. Тож окупанти, які росли під впливом культу війни, нині їдуть убивати українців. Про це розповів експерт медіацентру «Одеська політична платформа» Юрій Христензен.

У СРСР був культ війни, схожий на релігійний. З усіма релігійними ознаками – священні місця, священні дати, священні ходи – паради, зі священними текстами. У школі діти все це вчили. Христензен переконаний, що наявність такого культу поділяє людей на свій-чужий. Належність до культу накладає табу: про що можна говорити, а про що – ні.

«Сакральні міфи неспростовувані. Тобто немає фактів, чи логічних аргументів, здатних їх спростувати. Немає фактів, здатних спростувати віру в «українських нацистів» всередині російського культу війни. Будь-яка інформація, що суперечить сакральному міфу, буде відкинута його прихильниками», – зауважив експерт медіацентру.

Він розповів приклад із 2015 року, коли директор держархіву РФ, доктор історичних наук, професор Сергій Мироненко розсекретив документи, які свідчили, що радянський міф про 28 панфіловців – це вигадка. У результаті його звільнили. І ось, як відреагував на це міністр культури Росії Мединський: «Моє глибоке переконання полягає в тому, що навіть, якби ця історія була вигаданою від початку і до кінця, навіть якби нічого такого не було – це свята легенда, яку не можна чіпати. А люди, які це роблять – кінчені покидьки». Це приклад сакралізації: свята легенда – не можна торкатися. Документи, факти не мають значення. Вони будуть відкинуті прихильниками культу.  

«Сакральні міфи мають реальні наслідки. Якщо віра в «страшних нацистів» призводить до того, що люди їдуть в іншу країну вбивати та помирати, то цей міф призводить до зміни реальності. І нам колись доведеться з цим міфом щось робити. Адже поки ми не зробимо цього, Україна ніколи не буде в безпеці», – наголосив Христензен.

 В офіційній радянській доктрині СРСР – миролюбна держава, усі дії якої освячені, виправдані Великою перемогою. Їй протистоять вороги, зазвичай, один – великий, а інші – його агенти, що йому «продалися». У колективному підсвідомому суспільства люди, звісно, приєднуються до абсолютного добра. А хто сумнівається в діях радянської влади – вороги народу, агенти абсолютного зла. 

Вороги постійно змінювалися в радянському міфі. До 1941 року Німеччина була дружньою державою. Гітлер та Сталін обмінювалися вітальними телеграмами. А місце головного ворога займали «англо-французькі розпалювачі війни». Потім Німеччина стала ворогом, а Велика Британія і Франція – союзниками. Після 1945 місце головного ворога надовго посіли США. Під час перебудови у СРСР США стали союзником. Зараз для Росії це знову головний ворог.

«Ненависть вимикає критичне мислення. Люди, які звикли ненавидіти, не помічають, як їм змінюють ворогів. Наприклад, декілька років тому ми бачили, як Туреччина стала дружньо-ворожою державою. До Туреччини такою державою була Україна», – зазначив експерт.

До того ж чим більше нація чинила опір радянській окупації, русифікації, тим вище місце посідали «демони» цієї нації в пантеоні радянського культу ворогів. Чим більше сьогодні якась нація чинить опір контролю з боку Кремля, тим більша ймовірність, що її прирівняють до «фашизму», «нацизму», «тероризму» та інших «демонів» боку кремлівської пропаганди.