Президент пояснив, як Україна може допомогти з Ормузькою протокою

Світові лідери повинні працювати разом, щоб прибрати загрози в Ормузькій протоці. Рішення, ухвалені зараз, визначатимуть, як інші агресори сприйматимуть можливість створення проблем в інших протоках та на інших фронтах. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на звернення президента України Володимира Зеленського під час онлайн-засідання про свободу судноплавства в Ормузькій протоці.

«Ми маємо бути якомога конкретнішими й чіткішими, щоб через пів року не опинитися в такій самій ситуації, як у Газі, де ще багато чого треба зробити: безпека там досі здебільшого нестабільна, відновлення фактично не розпочалось, а багато гуманітарних проблем залишаються нерозв’язаними. В Ормузі є безпекові завдання, які не можна вирішити за допомогою лише політичних рішень», – каже він.

Глава держави закликав лідерів визначити, що саме в Ормузі залежить від них, а що – від США. Крім того, за його словами, важливо залучити країни Близького Сходу так, щоб були враховані їхні спільні інтереси.

Крім того, президент запропонував якомога швидше організувати зустріч військових та опрацювати всі критичні аспекти того, як могла б працювати безпекова місія в Ормузі та який досвід може запропонувати кожна зі сторін. За словами Зеленського, Україна вже здійснювала схожу місію в Чорному морі.

«Росія також намагалася заблокувати наше море, і ми маємо досвід супроводу торгових суден, розмінування, захисту від повітряних атак та загальної координації таких операцій. Українці вже працюють у регіоні Затоки над безпекою в повітрі. Ми також можемо сприяти безпеці на морі», – повідомив український лідер.

Очільник України наголосив, що війна в Ірані негативно впливає на ситуацію у Європі через війну Росії проти України. Як зазначив президент, Росія не збирається зменшувати кількість і жорстокість своїх ударів, тоді як США можуть послаблювати тиск на неї. Це може призвести до дефіциту озброєння, особливо засобів ППО.

«Отже, Європа має робити ще сильніші кроки для захисту життів, насамперед для протидії балістичним загрозам і збереженню тиску на Росію. Я вдячний усім країнам, які допомагають нам у цьому, зокрема постачають засоби протиповітряної оборони, підтримують Purl і прискорюють внутрішнє виробництво. Основні регіони світу мають більше покладатися на власні сили: Європа, Близький Схід і країни Затоки, а також основні регіони Азії, Канада, Австралія та Нова Зеландія», – підсумував він.

Нагадаємо, президент Лівану Джозеф Аун та прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу домовилися про десятиденне перемирʼя. Після цього Іран заявив, що розблокував Ормузьку протоку для всіх комерційних суден.

Ціни на нафту та європейський природний газ різко впали після того, як міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив про розблокування Ормузької протоки. Ф'ючерси на нафту марки Brent знизилися до близько $89 за барель, повністю втративши приріст цього тижня, тоді як ціна нафти West Texas Intermediate впала до рівня близько $84. Європейські базові ціни на газ впали на 9,8 % до рівня близько 38 євро за мегават-годину.

Згодом глава Білого дому повідомив, що США продовжать морську блокаду Ірану. Вона триватиме, «доки угода з Іраном не буде завершена на 100%».

Раніше президент США Дональд Трамп наказав запровадити блокаду після того, як американсько-іранські мирні переговори в Ісламабаді 11-12 квітня не привели до угоди про припинення війни, яка розпочалася з авіаударів США й Ізраїлю по Ірану 28 лютого. Вашингтон і Тегеран домовилися про двотижневе припинення вогню в ніч проти 8 квітня.

Як пише The Independent, глобальний ринок нафти зазнав системних змін після війни в Ірані, що поставило під сумнів повернення до колишніх низьких цін на енергоносії. Ціни на нафту можуть не повернутися до попередніх рівнів навіть у разі стабілізації ситуації навколо Ормузької протоки.