Тиск на журналістів. Депутати намагались прийняти закон, списаний у Росії
Нещодавно у Росії прийняли закон, який встановлює відповідальність «за незаконне використання, збирання та зберігання персональних даних»
Сьогодні, 4 грудня, Рада провалила законопроєкт №10242 щодо встановлення кримінальної відповідальності за несанкціоноване втручання, збут або розповсюдження інформації, що оброблюється в публічних електронних реєстрах. Цей законопроєкт у суспільстві одразу назвали «наступом на свободу слова», адже журналісти-розслідувачі можуть опинитися ледь не за ґратами через свою діяльність.
Так, законопроєкт посилює та впроваджує кримінальну відповідальність щодо різних видів діянь за розміщення у вільному доступі конфіденційної інформації з публічних реєстрів.
«Пропоноване покарання у вигляді 8 років позбавлення волі за подібні дії під час правового режиму воєнного стану є непропорційним і фактично перетворює такі злочини на тяжкі. Під прикриттям боротьби із «зловживанням даними» створюється інструмент, який може бути використаний для переслідування журналістів, що висвітлюють корупційні схеми. Прикладами розслідувань, автори яких можуть бути притягнуті до відповідальності за нормами цього законопроєкту, є матеріали про схеми виїзду чоловіків за кордон під час воєнного стану або про збагачення представників прокуратури», – йдеться у зверненні Медіаруху.
Журналісти наголошують, що законопроєкт не передбачає жодних механізмів захисту для тих, хто розголошує конфіденційну інформацію, яка має суспільне значення. Однак, він просувається під виглядом виконання вимог ЄС, хоча його положення суперечать принципам свободи слова, закріпленим у міжнародних документах, включно з нещодавно ухваленим Європейським актом про свободу медіа.
Водночас журналіст-розслідувач Юрій Ніколов звернув увагу на те, що декілька днів тому у Росії були підписано законопроєкт «Про посилення відповідальності за незаконне використання даних з державних реєстрів до 10 років вʼязниці».
«Не мав жодних сумнівів, що тиск на журналістів і джерела за злив даних про перетин кордонів корумпантами в законопроекті 10242 має малоросійське походження», – написав Ніколов.
Так, він порівняв дані із двох законопроєктів: російського та українського.
Ніколов: «На першому скріні – офіційне повідомлення Путіна від 30 листопада про те, що він підписав закон про посилення відповідальності за незаконне використання даних з державних реєстрів до 10 років тюрми. На другому – скрін з пояснювальної записки до українського законопроєкту, який наша Верховна Рада сьогодні намагалась прийняти».
«Зрозуміло, що це канєшн совпадєніє. Наш законопроєкт був зареєстрований в Верховній Раді в листопаді 2023 року. Російський законопроєкт був зареєстрований в грудні 2023. Наші побігли з його прийняттям в кінці листопада 2024 року. І росіяни в цей же період. Сподіваюсь, що наші нардепи, які годину тому провалили цей законопроект у другому читанні, більше не повернуться до цих дурощів», – зауважив журналіст.
Однак нардепка від «ЄС» Вікторія Сюмар у соціальний мережах заявила, що представники партій «Слуга народу» та колишньої ОПЗЖ, «будуть його сунути знову».
У зверненні до Верховної ради журналісти зазначили, що посилення кримінальної відповідальності має супроводжуватися створенням надійних механізмів захисту журналістів. Водночас законодавство, яке «обмежує можливості суспільного контролю за владою та сприяє створенню атмосфери страху серед журналістів, не лише шкодить демократії, а й підриває довіру до державних інституцій».
Нагадаємо, Рада провалила законопроєкт №10242 щодо встановлення кримінальної відповідальності за несанкціоноване втручання, збут або розповсюдження інформації, що оброблюється в публічних електронних реєстрах. Про це повідомляє народний депутат Ярослав Железняк.
213 парламентарів підтримали законопроєкт. Втім, 229 депутатів підтримали ініціативу відправити його на повторне друге читання.
Нагадаємо, що 20 листопада, Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт № 8153 «Про захист персональних даних». Аналітична система YouControl зауважує, що проєкт викликав занепокоєння серед громадського сектору, бізнесу та медіа.
Коментарі — 0