Уряд призначив тимчасового виконувача обов'язків глави Мінкульту

Уряд на засіданні 28 липня тимчасово поклав виконання обов’язків міністра культури та інформаційної політики України на Ростислава Карандєєва. Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.

Зазначимо, що раніше Карандєєв був заступником ексміністра Олександра Ткаченка, відставку якого Верховна Рада підтримала 27 липня. За відповідне рішення проголосував 321 народний депутат.

Що відомо про Карандєєва

Ростислав Володимирович Карандєєв народився 22 червня 1972 у Києві – український політичний діяч. Депутат Київради II, III та IV скликань. З 15 липня 2020 року Ростислав Карандєєв – перший заступник міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченко. З лютого по липень 2020 року – радником Керівника Офісу Президента України. До цього він був і радником, і заступником у В’ячеслава Кириленка, 14-го Міністра культури України (2 грудня 2014 – 14 квітня 2016), та Євгена Нищука, 15-го Міністра культури (14 квітня 2016 – 29 серпня 2019).

Карандєєв має дві вищих освіти: за спеціалізацією «фізика твердого тіла» та «правознавство» КНУ імені Тараса Шевченка. У 2019 році здобув третю вищу освіту в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв за спеціальністю «менеджмент соціокультурної діяльності». З 2007 року – доктор філософії в галузі економіки Міжрегіональної академії управління персоналом

З 1995 року працював в системі органів місцевого самоврядування м. Києва. З 1995 –головний спеціаліст інформаційно-аналітичного відділу, з 06.1996 – керівник пресслужби Київської міськдержадміністрації. З 08.1998 – заступник голови Харківської райдержадміністрації м. Києва. З 2001 – заступник голови Дніпровської райдержадміністрації м. Києва. Депутат Київської міської ради другого, третього та четвертого скликань. У період виборчої кампанії 1998 року був делегований політичним об’єднанням «Молода Україна» на посаду міністра молоді і спорту опозиційного Кабінету міністрів Юлії Тимошенко. У період з 2001 по 2004 роки був головою тієї ж партії Молода Україна.

За свою політичну карʼєру Карандєєв встиг обійняти декілька різних посад: був начальником Головного управління з питань взаємодії з засобами масової інформації та зв’язків з громадськістю виконавчого органу Київської міської ради, головою Ради Фонду гуманітарних програм міста Києва, консультант аналітичного управління забезпечення діяльності Київського міського голови, начальник Головного управління по фізичній культурі та спорту Київської міської державної адміністрації за часів Олександра Омельченка. Під час президенства Януковича Карандєєв був головою ради Фонду гуманітарних програм (05.2010-03.2014 рр.).

Крім цього, за даними програми «Наші гроші» у 2009 році Карандєєв виступив співзасновником політичної партії «Нова Україна» разом з власником торгової мережі «Фуршет» Ігорем Баленко. У 2010 році цю партію перейменували в «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка» і вона була використана для участі у виборах нинішнього очільника КМДА.

З Карандєєвим пов’язана низка скандалів. Його звинувачували у надмірній зарплатні в пів мільйона, руйнації українських культурологічних видань та помічали у навколосвітніх корупційних скандалах. У січні 2020 року на сторінці Товариства культурної спадщини «Заслав’є» заявили, що Державний секретар і голова ліквідаційної комісії Міністерства культури України Ростислав Карандєєв приторговує копіями документів від імені ліквідованого міністерства. На той момент він був відповідальним за виконання наказу про затвердження меж та режимів використання історичних ареалів та зон охорони пам’яток м. Ізяслав Хмельницької области.

У вересні 2018 Карандєєв потрапив до скандалу довкола Національної музичної академії ім. Чайковського. Тоді там не змогли провести обʼєктивні та адекватні вибори нового очільника. Через що в академії стався конфлікт. Тимчасово виконуючим обов’язки ректора запропонували бути Максиму Тимошенку, якого за два місяці звільнили, чим активно збурили студентів та частину колективу. Тоді Максим Тимошенко припускав, що до його незаконного звільнення міг мати стосунок один із київських забудовників Олександр Сусленський. До слова, зараз Сусленський – у наглядовій раді Українського культурного фонд.

Активісти навіть пікетували офіс президента Єврейської ради України Олександра Сусленського. Вони переконані, що той впливав на діяльність Міністерства культури України. Вони також заявляли, що саме він став ініціатором зміни в. о. ректора Національної музичної академії імені Чайковського, адже прагне заволодіти її Великим залом Василя Сліпака. Вони звертають увагу на те, що державний секретар Міністерства культури Ростислав Карандєєв їздить на автомобілі Сусленського.

Нищук намагався загладити ситуацію та навіть оголосив про службове розслідування:

«Я вийшов з відпустки і втрутився в ситуацію. Буде робоче розслідування щодо мого позаштатного радника Сусленського й державного секретаря Карандєєва. Виконувачем обов’язків призначимо нейтральну та авторитетну особу – Тетяну Гуменюк. Моя мета – заспокоїти ситуацію. Є рішення, що задовільняє всі сторони, і дозволить чесно провести вибори». Карандєєв також намагався уникнути судового вироку під час звинувачення у зловживанні фінансуванням, аби його прізвище не було внесено до реєстру корупціонерів. Адже, якщо особа знаходиться у вищезазначеному реєстрі, то шлях на високі посади у владі закрито. Як писав Антикор Карандєєва «спіймали» на брехні – він забув внести до декларації житло вартістю майже півмільйона гривень. В НАЗК тоді призначили повну перевірку і підтвердили, чиновник умисно надав недостовірні дані, розходження у цифрах сягнуло більше 100 прожиткових мінімумів, що автоматично тягне на адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-б КУАП.

У 2019 Карандєєва також звинуватили у використанні службового становища, коли він підписав документ про присвоєння звання «Заслуженого артиста України» Олені Горшуновій, з якою його неодноразово бачили разом. Наприкінці 2020 року в Довженко-Центр приїздив перший заступник Ткаченка – Ростислав Карандєєв. Він оглянув приміщення, фонди й локації, які використовуються Центром і висловив думку, що «це – забагато», а зберігати плівку взагалі недоцільно: варто все оцифрувати, а приміщення Центру використовувати якось інакше.

Нагадаємо, Ткаченко увечері 20 липня повідомив, що подав заяву про відставку через «хвилю непорозуміння щодо важливості культури під час війни». До того стало відомо, що «Мультимедійна платформа іномовлення України», якій належить телеканал «Дім» та UATV, вирішила профінансувати виробництво 53 українських фільмів та серіалів, які перемогли в конкурсі.

27 липня Верховна Рада підтримала відставку Олександра Ткаченка.