«Був схожий на бульдога». Головне з книги американського журналіста про Зеленського

Видання The Telegraph опублікувало матеріал, який містить уривки з книги журналіста американського журналу Time Саймона Шустера про Зеленського: там йдеться про останні місяці перед вступом на посаду, невдоволення преси від його рішень, період перед повномасштабним вторгненням та після його початку, а також висказування тих, хто перебував поруч з президентом останні роки.

Як зазначає Шустер, президент і його команда дозволили йому проводити на Банковій багато часу протягом першого року повномасштабного вторгнення.

«Інколи це здавалося майже нормальним, незважаючи на сирени повітряної тривоги. Ми жартували, пили каву, але це був також час виснаження і страху», – пише він.

Журналіст згадує, зокрема, як навесні 2022 року, на 55-й день повномасштабного російського вторгнення, Зеленський запитав, коли Шустер планує закінчити книгу про нього. Той відповів, що хоче зафіксувати перший рік війни, а потім опублікувати книгу. «Ви думаєте, що війна не закінчиться через рік?», – запитав тоді Зеленський.

Перший місяць вторгнення

24 лютого, коли на різних напрямках Україна вже відбивала атаки російських військ, охорона президента отримала попередження про повітряний удар. Саме тоді Зеленський попрямував до бункера – об'єкта часів холодної війни, схожого на гігантський тунель метро, переобладнаний у стилі офісної будівлі.

Багато помічників згадують момент, коли вперше побачили президента у гніві. Це відбулося, коли справдилися прогнози ЦРУ, і 30 російських бойових вертольотів обрушилися на місто.

«Він віддав найжорсткіший з можливих наказів, – згадував один з них. – Ніякого милосердя. Використовуйте всю наявну зброю, щоб знищити все російське, що там є».

Замість того, щоб просити про свій порятунок, Володимир Зеленський вимагав від партнерів відповіді на питання, яке Україна ставила десятиліттями: чи буде їй коли-небудь дозволено приєднатися до Європейського Союзу? Його виступ, який тривав лише п'яти хвилин, мав більший вплив, ніж місяці, якщо не роки, дебатів про російську загрозу. На екстреному саміті європейських лідерів, до яких долучився Зеленський, він був «блідий і втомлений, з ранньою щетиною бороди воєнних часів», пише Шустер.

Побут в Офісі президента

Найважчими для Зеленського були ночі. Його ліжко було заледве достатньо широким, щоб можна було крутитися і перевертатися. Телефон постійно дзвонив, адже, за словами президента, він не мав права спати, доки не дізнавався, які удари припали й куди.

Атмосфера відчаю була присутньою на ранньому етапі. Їжі було не так багато. Солодощі роздавали на зустрічах, а на спільній кухні були м'ясні консерви з черствим хлібом. Один міністр розповідав журналісту, що виживав кілька днів на шоколаді.

Згодом обличчя Зеленського стало блідим. Він скаржився на брак сонячного світла і свіжого повітря. Дехто з його співробітників занепокоївся. Його юридичний помічник згадує, що він був схожий на ходячий труп. «Жива людина не може мати такий вигляд», – сказала вона. 

З часом життя в бункері увійшло в більш керовану рутину. Співробітникам почали подавати гарячу їжу: хот-доги, картопляні вареники, гуляш. Зеленський і його команда тримали запас алкоголю навіть після того, як уряд заборонив його продаж, і він час від часу наливав вино помічникам, які приєднувалися до нього за трапезою.

Іноді президент запрошував співробітників подивитися фільм, часто голлівудські новинки. Він більше не міг дивитися радянські комедії, адже за його словами, вони викликали у нього бунт.

Зустрічі з іноземними представниками та удари по українських містах

Вранці 8 квітня Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської комісії, прибула потягом з Брюсселя, щоб просунути процес розгляду заявки України на вступ до ЄС. Саме того ранку стався ракетний обстріл: дві ракети влучили в залізничний вокзал у Краматорську, 60 людей загинули.

Новина дійшла до Зеленського, коли він готувався до зустрічі з фон дер Ляєн. Після того, як він побачив кадри з Краматорська, йому стало важко зосередитися. «Це нажахало його: калюжі крові на асфальті, відрубані кінцівки серед іграшок і валіз», – розповідає Шустер.

Коли настав момент зустрічі з фон дер Ляєн, обличчя Володимира Зеленського було зеленим. Навіть на трибуні ораторський дар президента підвів його. «Це був один з тих випадків, коли руки і ноги роблять одне, а голова не слухає, тому що твоя голова там, на тій станції», – сказав Шустеру Зеленський.

Шустер пише, що його відповіді про президента України еволюціонують так само, як і характер Зеленського. На думку журналіста, саме майстерність, яку він відточував понад 20 років як актор, зробила Зеленського таким ефективним у боротьбі з цією війною.

Шустер згадує також, що бачив Зеленського за кілька днів до Різдва 2022 року у Вашингтоні, під час його першої закордонної поїздки з початку вторгнення. Журналіст бачив президента недовго, коли той поспішав через Капітолій.

«Його хода виглядала свинцевою, розправленою в плечах, як у бульдога, що прямує до бою. Війна не закінчилася, навіть близько не закінчилася. Але людина в її центрі завершила своє перетворення на воєначальника воєнного часу», – пише він.

Нагадаємо, Зеленський назвав головні пріоритети України у війні. Пріоритетом №1 є посилення ППО та озброєння України.