Мер Харкова: Пошкоджено або зруйновано 14% усього житлового фонду країни

Прямі збитки житлового фонду України від російської агресії станом на кінець 2025 року досягли 61,1 мільярда доларів, що становить майже третину всіх загальних втрат країни. Лише за останній рік ця сума зросла ще на 3,5 мільярда. Про це заявив голова Асоціації прифронтових міст та громад, Харківський міський голова Ігор Терехов під час засідання Правління Асоціації, присвяченого темі «Формування нової державної житлової політики України».

Сьогодні пошкоджено або зруйновано близько 14% усього житлового фонду країни, а наслідки війни торкнулися понад 3 мільйони домогосподарств. На Донецьку, Харківську, Луганську, Дніпропетровську, Сумську, Миколаївську та Херсонську області припадає приблизно 73% усіх прямих збитків житлового фонду.

Водночас, наголосив Терехов, офіційна статистика не відображає реального масштабу проблеми: близько мільйона українців не мають можливості користуватися власним житлом, оскільки їхні оселі зруйновані, перебувають на окупованих територіях, у зоні бойових дій або стали непридатними для проживання.

«Держава повинна рахувати не лише офіційно зареєстрованих бездомних, а всіх, хто через війну втратив можливість користуватися власним житлом. Інакше жодна державна програма не відповідатиме реальному масштабу проблем», – підкреслив Ігор Терехов.

За його словами, чинні програми вже допомогли сотням тисяч родин. Зокрема, за програмою «єВідновлення» компенсацію отримали майже 232 тисячі родин на загальну суму понад 119 мільярдів гривень, а близько 33 тисяч вже придбали нове житло. Водночас із понад 161 тисячі заяв щодо знищеного житла нове за сертифікатами придбали лише третина.

Проблемною залишається і «єОселя» у прифронтових регіонах. Від старту програми у 9 прифронтових областях виділено лише 3,5 тисячі кредитів – у середньому близько 11 на одну область на місяць. У Миколаївській області йдеться про 2 кредити на місяць, у Запорізькій – про 4, у Сумській – про 6, і навіть у Харківській – лише близько 20.

Особливе занепокоєння викликає доступність житла для ветеранів: у першому півріччі 2026 року вони отримали лише 22 кредити по всій Україні і лише 3 – у прифронтових регіонах.

«Ми говоримо про людей, які захищають країну, повертаються зі служби і нерідко починають життя практично з нуля, але чинна житлова система поки не дає їм відповіді співмірно з їхніми потребами», – наголосив Терехов.

Голова Асоціації переконаний, що Україні потрібна не ще одна окрема програма, а цілісна система доступного житла, яка об’єднає різні інструменти: доступну іпотеку, оренду з правом викупу, муніципальне та соціальне житло. Людина має отримати можливість обрати той механізм, який відповідає її потребам і фінансовим можливостям.

Ключовим завданням голова Асоціації прифронтових міст та громад назвав створення постійного джерела фінансування доступного житла через ринок капіталу, а також використання європейського досвіду, зокрема австрійських житлових асоціацій з обмеженим прибутком, які будують і професійно управляють доступним житлом.

Окремим напрямом має стати розвиток соціального орендного житла для людей, які не можуть скористатися іпотекою. Ігор Терехов запропонував передбачити, що 10% надходжень від продажу земельних ділянок на конкурсах спрямовуватиметься на придбання або будівництво соціального житла для вимушених переселенців.

За його словами, питання житла безпосередньо пов’язане не лише із соціальною політикою, а й з економічним відновленням та поверненням людей в Україну. Особливо це важливо для прифронтових громад, де бізнесу, лікарням та школам бракує фахівців.

«Для людей житло – це відчуття безпеки і впевненості у завтрашньому дні, для громади – можливість залучити фахівців і відновлювати економіку, для держави – умова повернення українців, збереження людського потенціалу та довгострокового розвитку, тому ми маємо не просто констатувати масштаби руйнувань, ми повинні визначити, що житло стало одним з головних викликів для держави в умовах війни», – резюмував він.

За підсумками засідання члени Правління Асоціації продовжать спільну роботу над формуванням пропозицій до нової державної житлової політики. Напрацьовані рішення мають стати основою для системного підходу до забезпечення українців доступним житлом, відновлення громад та створення умов для повернення людей.

«Житлова політика має стати інституцією, а не тимчасовою програмою», – підсумував Ігор Терехов.