Пішов на фронт, щоб діти не знали, що таке війна. Згадаймо Андрія Костельного
Андрій Грізлі вигризав кожен шматочок свободи для всіх синів, дочок, дружин, братів, побратимів своєї держави
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Андрія Костельного.
6 липня 2024 року у бою за нашу Батьківщину, її свободу і незалежність загинув головний сержант 1-ї роти спеціального призначення військової частини А4002 Андрій Костельний. Про це повідомляє Івано-Франківська селищна рада.
Андрій за позивним Грізлі – людина з великої літери, відважний воїн, головний сержант 1-ї роти спеціального призначення військової частини А4002. Ще на початку війни, у 2015 році відзначився активною громадянською позицією та патріотизмом, а згодом приєднався до АТО.
Народився Андрій у 1986 році у багатодітній та дружній сім'ї і виріс у селищі Івано-Франкове. Тут здобув середню освіту, після чого вступив у художнє училище ім. Й.Станька. Працював на мебельній фабриці.
Створив сім‘ю, збудував будинок, багато працював, аби забезпечити добре майбутнє своїм двом діткам доньці Вероніці та сину Владиславу. Надійний, сміливий, відданий, люблячий чоловік і батько, приклад для наслідування.
Війна прийшла до Андрія ще у 2015-му – тоді він став учасником АТО. Після ротації виїхав за кордон, аби забезпечити добре майбутнє своїм двом дітям.
У перші дні повномасштабного вторгнення Андрій приїхав і знову став на оборону Батьківщини.
Загинув Андрій Костельний 6 липня 2024 року в бою за нашу Батьківщину, її свободу і незалежність поблизу населеного пункту Діброва на Луганщині.
Сотні людей – земляки, друзі, рідні, однокласники, керівництво громади, бойові побратими з батальйону Opfor та другого інтернаціонального легіону, де Андрій був командиром роти, зібралися, 9 липня, щоб віддати шану загиблому воїну та провести до місця вічного спочинку.
Андрій Костельний до останнього подиху стояв на захисті рідної землі, оберігаючи наш спокій та мирне життя.
Під звуки залпу та державного гімну України батькові та сину Андрія вручили державний стяг як символ держави, за яку поліг Герой.
Яким запам'ятали Андрія його рідні, друзі та побратими
«Він завжди казав, я йду воювати, щоб ніхто з Вас не воював і щоб діти і мої племінники тут не знали, що таке vijna. Я була спокійна до сьогоднішнього дня, бо я знала, що є наш Андрій, Грізлі, обізнаний воїн, ще за життя Герой, який нас захищає, який у своєму підпорядкуванні має більше 100 людей і вміло керує ними і дбає про кожне життя! Я була спокійна і не так сильно боялась vijny», – написала Юлія, дружина одного з Андрієвих братів.
«Друже Андрій Костельний Грізлі, ми разом знищували ворога у 2015 році, ти був неперевершеним! Ти був народжений Воїном – Воїном і віддав своє життя за Україну! Сумуємо! Помстимося! Велика та непоправна втрата, яка дасть поштовх з ще більшою силою нищити ворога! Не вистачає слів, щоб висловити слова співчуття рідним, друзям, побратимам», – написав про Андрія його побратим Станіслав Новік.
За численні подвиги він отримав високу відзнаку Міністерства оборони – «Лицарський хрест».
У Героя залишились батьки, дружина Юлія, дочка Вероніка, син Владислав, сестра, троє братів.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0