Освоєння європейських коштів. Державна аудиторська служба назвала ключові проблеми

Держаудитслужба ініціює зміни до нормативних актів, які дозволять повторно перевіряти об’єкти, створення або відновлення яких проводилося за державні коштию Це необхідно для вирішення проблеми з відшкодуванням робіт, які насправді не були виконані, але підрядники вже отримали оплату. Про це розповіла в інтервʼю «Главкому» голова Державної аудиторської служби України Алла Басалаєва.

Сьогодні замовники надають документи про нібито усунення порушень і виконання всіх робіт, однак без фактичних обмірів та інвентаризації неможливо підтвердити, що ситуація відповідає дійсності, а не лише виглядає так «на папері», пояснила чиновниця.

«Главком» поцікавився у Басалаєвої, які поширені зловживання з освоєнням коштів Євросоюзу викривають аудитори. За словами очільниці Держаудитслужби, величезну проблему становлять прямі договори. «Наша біда – прямі договори: велика кількість відновлення відбувається за межами конкурентних торгів у системі Prozorro. Усім замовникам рекомендовано щонайменше перед тим, як укласти прямий контракт, запитати цінову пропозицію як мінімум трьох постачальників, врахувати ціни попередніх закупівель тощо. Але немає запобіжника, що після того, як договір укладено, сума не буде збільшена в рази. Завжди знайдуть пояснення і складуть експертизу, після якої виявиться, що те, що ви хотіли, насправді коштує вже втричі дорожче», – розповідає вона.

Басалаєва каже, що під прикриттям воєнного стану та «особливих обставин» замовники укладають договори на мільйонні суми без жодної конкуренції, публічного обговорення чи порівняння цін: «Тому прямі договори – проблема, яку треба лікувати глобально».

«Механізм працює просто: якщо вартість робіт менша за 1,5 млн грн, замовник може обрати будь-якого підрядника без тендеру. А для надпорогових сум існують «виняткові обставини» – захист критичної інфраструктури, нагальна потреба, додаткова закупівля товару «з технічних причин». При цьому критерії визначення можливої несумісності товару з раніше придбаним з «технічних причин» залишаються на розсуд самого замовника, який, по суті, сам собі дає дозвіл обійти конкурентні процедури», – пояснює держслужбовиця.

Та наводить дані Міністерства економіки за 2024 рік, тоді було укладено 86 тис. надпорогових прямих договорів на понад 200 млрд грн, серед яких – угоди на будівництво інфраструктури, де єдиним обґрунтуванням стало формулювання про «захист критичної інфраструктури», хоча реальний зв’язок із безпекою іноді залишався незрозумілим.

Замовники отримали змогу просто вказати у договорі, що робота «критично важлива» і питання тендеру знімається. Тож Алла Басалаєва пояснила, що така система створює ідеальні умови для корупційних схем та монополізації ринку.

«Коли підрядника обирають без конкурсу, зникає стимул пропонувати найкращу ціну чи якість. Натомість з’являються стимули «домовлятися» про розподіл контрактів поза публічним контролем. Фактично легалізовано можливість витрачати публічні кошти на відбудову без підзвітності», – додала вона.

До слова, моніторинг ефективності витрачання грошей на відбудову та відновлення, зокрема на рівні територіальних громад – наразі одне з пріоритетних завдань для Державної аудиторської служби.