Посилення фінмоніторингу. Українські банки розповіли, що змінилося цієї осені

На початку осені Національний банк України ввів нові вимоги здійснення банками фінансового моніторингу. Фінансові установи тепер зобов’язані реагувати на випадки перевищення максимальної суми фінансових операцій, яка заявлена клієнтом, пише «Главком».

За словами правозахисників, у кожного банку є своя максимальна сума за рахунками, які може заявити клієнт й внести до своєї анкети. В той самий час це не стосується клієнтів-фізичних осіб, котрі проводять звичайні фінансові операції.

Банки України тривалий час відслідковують рух коштів своїх клієнтів, відповідно до закону про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Якщо обороти за картками дуже великі, наприклад, перевищують 400 тис. грн на місяць, особу можуть попросити надати документи, що підтверджують походження коштів.

У жовтні президент підписав ухвалений парламентом законопроєкт №9269-д щодо посилення фінансового моніторингу. Тепер звільнені з посад топчиновники матимуть фактично довічний статус РЕРів (PEP – politically exposed persons,  «політично значущі особи») замість трьох років, як було раніше.

До цієї категорії осіб відносяться політики та чиновники вищої категорії, на яких розповсюджується посилений фінансовий моніторинг. Критерії їх визначення прописані у законі №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Кількість колишніх та чинних РЕР – 10-15 тис. осіб.

Українські банки відповіли на запити «Главкому» щодо критеріїв, якими користується, аналізуючи ризикованість клієнтів. Редакцію також цікавило питання: що має статися, аби банк без попередження і односторонньо розірвав із приватною чи юридичною особою, які користуються банківськими послугами, їхнє обслуговування?

Із державних відреагували «Ощадбанк» і «Укрексімбанк». Перший відповів, що неухильно дотримується всіх інструкцій Нацбанку та згаданого на початку тексту закону щодо протидії легалізації доходів. Директор департаменту фінансового моніторингу та валютного нагляду «Укрексімбанку» Дмитро Вострецов зокрема зазначив: фінустанова під час оцінки ризиків у роботі з клієнтами оперує реєстрами, які адмініструють державні органи або органи місцевого самоврядування.

Крім цього, «Укрексімбанк» має право в односторонньому порядку розірвати відносини з клієнтом за певних умов:

• неможливість здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників або в банку виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені;
• встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей;
• подання клієнтом чи його представником банку недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману, або якщо банк або інша фінансова установа, з якою встановлені кореспондентські відносини, є банком-оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком-оболонкою (банк-оболонка –  фінансова установа-нерезидент, що не має постійного місцезнаходження та не провадить діяльність за місцем своєї реєстрації);
• якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією є неможливим.

В OTP Bank відповіли, що банк аналізує фінансові операції, проведені за рахунками клієнтів. Ці ж операції повинні відповідати фінансовому стану та соціальному статусу фізичних осіб. Що стосується аналізу юридичних осіб, то їхні операції мають відповідати заявленим видам діяльності.

Окремо в банку повідомили, що можуть відмовити клієнту в обслуговуванні на підставі закону про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Це може статися за умови, якщо клієнт не надав договори, не розкрив зміст розрахунків, не надав додаткових документів до них (акти\специфікації\рахунки\ТТН\накладні) або проводить фінансові операції зі сумнівними контрагентами, що мають ознаки компаній-оболонок.