Журналісти показали, в яких умовах під час війни працює український гігант «Запоріжсталь»

Українська металургія опинилася під безпрецедентним тиском через одночасний вплив війни, кадрового дефіциту, нових торговельних обмежень Європейського Союзу, майбутнього механізму CBAM та зростання логістичних витрат. Про це йдеться у репортажі NV із комбінату «Запоріжсталь», який сьогодні забезпечує майже половину виробництва української сталі. 

Попри російські атаки, підприємство продовжує роботу. На комбінаті облаштовано 16 стаціонарних укриттів і 20 захисних модулів, однак виробничі процеси здебільшого не зупиняються навіть під час повітряних тривог. «Ми рятуємо вітчизняну металургію», – каже нагрівальник металу Олексій, коментуючи роботу підприємства в умовах війни.

Втім, головною загрозою для галузі сьогодні є не лише безпекова ситуація: за словами головного аналітика GMK Center Андрія Тарасенка, українська металургія швидко наближається до критичної точки. «Ми дійсно можемо втратити всю цю галузь. Ми наближаємося дуже швидко до точки біфуркації», – зазначив він.

За оцінкою GMK Center, якщо у 2025 році виробництво сталі в Україні становило 7,4 млн тонн, то у 2026 році воно може скоротитися до 6,2 млн тонн, а у 2027 році – до 5,6–5,8 млн тонн.

Одним із ключових викликів стали нові квоти Європейського Союзу, які набули чинності з 1 липня. Через них Україна втратила значну частину можливостей безмитного експорту сталі на європейський ринок. Як пояснив директор зі збуту «Запоріжсталі» Володимир Коломієць, українським виробникам дозволили поставити до ЄС лише 1,05 млн тонн металопродукції, що приблизно на 60% менше, ніж торік. «Для нас це скорочення поставок на Європейський Союз на 60%. Це питання справедливості розподілу квот», – зазначив він.

За словами представників комбінату, втрати лише для «Запоріжсталі» можуть становити близько 900 тис. тонн продукції на рік, а швидко переорієнтувати такі обсяги на інші ринки практично неможливо.

Ще одним фактором ризику підприємство називає підвищення тарифів «Укрзалізниці» на вантажні перевезення. З 1 серпня вони зростають на 30%, а ще через пів року – на 15%. Оскільки комбінат практично повністю залежить від залізничної доставки сировини, підприємство вже готується скорочувати виробництво. «Ми це вже робимо, і на наступний місяць будемо це робити», – каже Коломієць.

Ще одним серйозним викликом для галузі стане повноцінний запуск механізму транскордонного вуглецевого коригування CBAM: за словами Коломійця, українські металургійні підприємства підтримують курс на декарбонізацію, однак реалізувати масштабні екологічні інвестиції під час війни практично неможливо.

«Великі інвестиційні проєкти декарбонізації практично неможливо реалізовувати в умовах війни та відсутності страхування воєнних ризиків», – наголосив він. Тому Україна потребує відтермінування фінансової складової CBAM до завершення воєнного стану із збереженням вимог щодо моніторингу та звітності.

Окремою проблемою залишається кадровий дефіцит. До повномасштабного вторгнення на «Запоріжсталі» працювали близько 10,5 тис. людей, нині – 8,2 тис. Загалом чисельність працівників Групи «Метінвест» з 2022 року скоротилася зі 110 тис. до 50 тис., при цьому понад 8 тис. співробітників проходять службу у Силах оборони України.

За оцінками учасників ринку, сукупний вплив війни, кадрового дефіциту, нових квот ЄС, майбутнього CBAM та подорожчання залізничної логістики створює для української металургії найскладніші умови за весь час незалежності. Водночас представники галузі наголошують, що ще є можливість змінити ситуацію шляхом перегляду торговельних умов із ЄС, відтермінування дії фінансової частини CBAM та ухвалення рішень, які дозволять зберегти конкурентоспроможність українських виробників в умовах війни.

Як відомо, «Метінвест» Ріната Ахметова, з урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств, у I кварталі 2026 року сплатив 4,3 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні. Загалом від початку повномасштабної війни, разом із результатами I кварталу 2026 року, обсяг податкових відрахувань групи сягнув майже 78 млрд грн. Також компанія лишається одним з найбільших інвесторів в українську економіку: з 24 лютого 2022 року вона вклала більше 28 млрд гривень інвестицій.