Давид Сакварелідзе: Луценко сподівається стати прем’єром або наступником Порошенка

    • Павло Вуєць Станіслав Груздєв
    • Розсилка
    <img src="/ftp_upload/images/sakvarelidze1.jpg" alt="Давид Сакварелідзе" width="" height="" itemprop="image" /> - Давид Сакварелідзе: Луценко сподівається стати прем’єром або наступником Порошенка
    Давид Сакварелідзе

    «У Вірменії не стали чекати виборів, а дотисли»

    Після того як Михайла Саакашвілі просто з ресторану грузинської кухні вислали з країни, у його партії «Рух нових сил» настали несолодкі часи. Вона за інерцією провела ще кілька «маршів за імпічмент» і фактично зникла з радарів. В інформаційному полі соратники Саакашвілі з’являються хіба що в контексті судового процесу над Северіоном Донгадзе – керівником столичної обласної організації партії, якого звинувачують в отриманні коштів від опального олігарха Курченка на підготовку заворушень в центрі Києва. До того ж від Руху Саакашвілі тепер явно стороняться інші опозиційні сили. Розійшлися ці шляхи ще після одностороннього рішення розбити табір на вулиці Грушевського. Табір давно знесено, Саакашвілі милується Амстердамом, а рейтинги його політсили коливаються у межах статистичної похибки. При цьому сам Міхо на днях заявив, що має намір повернутися до грузинської політики. 

    Одним із найпублічніших представників «Руху нових сил», що залишився в Україні, є колишній заступник генпрокурора України, який займав аналогічну посаду в Грузії, Давид Сакварелідзе. Він розповідає «Главкому» про нинішній стан справ в «Русі нових сил» і скаржиться на підступність соціологів та партнерів у боротьбі зі «злочинним режимом».

    «Рух «Чесно» не може претендувати на монополію чесності»

    Зараз в опозиційному таборі йдуть мляві об’єднавчі процеси перед виборами. Ваші потенційні партнери з інших партій, з якими спілкувався «Главком», зізнаються, що «Рух нових сил» в цих конфігураціях поки не розглядають. Бо незрозуміло, що у вас там відбувається після депортації Саакашвілі. В якому стані політична сила після висилки лідера?

    Наша сила залишилася. Ми зараз готуємось запускати президентський праймеріз. Народний кандидат у президенти має з’явитися на новій платформі, не лише під прапором «Руху нових сил». Ця платформа покаже, що є різні люди – не тільки медійно розкручені, які можуть стати новими обличчями і кандидатами в президенти. Цей політичний процес ми дуже скоро запропонуємо суспільству і покажемо, що є багато достойних людей, які досі навіть не думали, що можуть у цьому брати участь, але ми їх підштовхнемо. Бо останні соцопитування дуже добре показують, що в країні існує проблема реального лідерства. Коли майбутнім «батькам» чи «матерям» нації дають 5-6-7% та розриви в 1 % – це насправді дуже мало.

    Що стосується формальних об’єднань на папері, то ми завжди усіх закликали до спільних дій. Не обов’язково зливати партії – ми ж не КПРС будуємо, а загальну платформу, де у всіх буде своя ідеологія і місце. Але давайте коаліційно боротися за щось одне. Щоб люди в процесі цього коаліційного зближення бачили тих, кому можуть довіряти, і якусь спільну фракцію в парламенті у майбутньому. На жаль, лише ми як політична сила, рух «Визволення» і деякі інші, що об’єдналися навколо платформи, стояли до кінця у наметовому містечку. А всі ті, хто багато говорили про об’єднання, чомусь тоді нас не підтримали.

    Інші опозиційні сили готують на 17 травня мітинги щодо зміни виборчого закону. Вас покликали до гурту?

    Я можу с гумором відповісти на це запитання: попри назву руху «Чесно» – організатора цієї акції – ніхто в країні не може претендувати на монополію чесності. Є певні громадські організації, які виступають проти рішучих агресивно-компетентних дій. Їх лякають харизматичні лідери, оскільки хтось інший або новий, але радикально налаштований лідер може розбити міф про еволюційний розвиток та нескінченне горизонтальне управління, яке не приносить результатів.

    Я пам’ятаю,  що частина громадських організацій одразу після 17 жовтня минулого року не підтримала протест, який набрав обертів після того, як ми лишились там одні. Мене б засмутив той факт і я навіть сприйняв би його як образу, якби хтось вважав, що можна ігнорувати десятки тисяч учасників мирного протесту, які півроку (на відміну від інших - прихильників еволюційного розвитку) провели на морозі в палатках, в судах, на допитах. Тих людей, які активно займалися організацією цього процесу, не запросили взяти участь у політичній акції – хоча символічній, але вже заявленій. Я дотримуюся думки, що однією прес-конференцією та акцією вони не змусять Петра Олексійовича змінити законодавство. Змусити його це зробити могли б тільки люди.

    Я сам прихильник теорії, що бездіяльність, мовчання або вичікування моменту дорівнює конформізму. І я вважаю, що це наша заслуга і нам мають бути вдячні, зокрема, майбутні кандидати в президенти за те, що завдяки маршам за імпічмент і тим людям, які брали в них участь, Петро Олексійович не потрапляє навіть у другий тур! «Марш за імпічмент» був абсолютно чіткою ілюстрацією того, що його час минув. Ніхто нам не вірив, що ми виведемо стільки людей та ще й в якісь свята, але ми вперто займалися своєю справою.

    Приклад Вірменії довів, що коли людина чітко береться за справу, то зрештою має результат. У Вірменії не стали чекати виборів, а дотисли. Хоча у протестувальників навіть не вистачало грошей на прапори, в перші дні не було ні сцени, ні наметів. Вони навіть не годували свій «майдан», а розпускали його на ніч, щоб знову збиратись вдень. Тому еволюційний розвиток і уповільнений темп ведення політики – не завжди вихід. Звичайно, вибори потрібні, але якщо вони не супроводжуються сильною синергією громадянського суспільства і політичних сил, то шанс на перемогу зазвичай прирівнюється до нуля.

    Ви знову плануєте «марширувати» десь в середині травня?

    Подивимось, ми обговорюємо це. Зараз думаємо, як якісно провести праймеріз і запустити альтернативу.

    Як будуть відбиратись кандидати для праймеріз?

    Зі звичайних людей. З діячів, яких ви знаєте і бачили, але не думали, що вони можуть брати участь у президентських виборах.

    Вони повинні будуть подавати заявки чи як?

    Так, вони можуть подаватись і брати участь у цьому. Але не має бути балагану,  мусить залишитись 5-7 учасників, максимум, з яких вже потім люди обиратимуть найкращого. Це не будуть партійні праймеріз як у Штатах, у нас немає таких чітких розмежувань.

    Яке поле ви плануєте охопити праймеріз?

    Всю Україну абсолютно.

    Питання про політичне поле.

    Там будуть усі – і ліві, і праві, і націоналісти, і правоцентристи. Можливо, будуть колишні військові офіцери. Можливо, будуть абсолютно несподівані кандидати, ймовірно, з вашого (журналістського, - «Главком») середовища. Потім подивимось, буде цікаво.


    Давид Сакварелідзе
    Давид Сакварелідзе

    «Може, ці праймеріз виведуть на поверхню нового українського Макрона»

    Повертаючись до «маршів за імпічмент». У ЗМІ з’являлися кошториси: скільки людей, з якого регіону звозили на ці акції, і скільки на це витрачалось грошей…

    Це смішно. Я не буду зараз ображати цих людей, і сам себе не буду ображати, і взагалі коментувати це питання. Тому що там були дуже якісні люди. Там був середній клас України, причому не «середній клас» Луценка, а реальний, який жертвував чотирма годинами свого часу по неділях.

    Але останні кілька маршів ми не привозили людей в Київ взагалі, а проводили акції безпосередньо в регіонах. До цього регіони самі звозили до Києва людей, нам багато допомагають на місцях. Наприклад, є людина в Одеській області, яка поставила на своїх білбордах рекламу наших акцій. Я його взагалі не знав, потім подзвонив, подякував, ми з ним познайомились, коли він приїхав на мій суд. Усі наші області на самофінансуванні, їм допомагає середній бізнес…

    Хто саме?

    Я ж не божевільний, щоб підставляти цих людей, яких потім «порвуть» СБУ та податкова. 150 обшуків провели по всій Україні у наших активістів. Шукали так звані гроші Курченка, вибухівку та гранатомети, і досі шукають. Сьогодні, наприклад, до мене можуть прийти з обшуком. Якщо ми злочинці, то невже після того, як нас викрили півроку тому як «руку Кремля», будемо у себе зберігати вибухівку, автомати і гроші Курченка? Ці ж 150 обшуків по всій країні не виявили жодного долара чи гривні. Тож для чого це робиться? Виключно, щоб залякати і зарубати мирний протест людей, який так і залишився мирним.

    Повернімось до інформації ЗМІ про гроші на організацію мітингів. Ці суми досить невеликі насправді... Вони відповідали дійсності?

    Ми не вели ніяких кошторисів і ніхто не рахував, кому скільки платити. У всіх країнах на мирні акції люди їдуть на автобусах, метро чи самі винаймають транспорт. Дехто кілька разів приїхав на поїзді, бо не було грошей на автобус. Але ніхто цим людям не платив, щоб вони приїхали і виступили на марші.

    Зараз ці акції припинились через те, що в країні вже немає Саакашвілі?

    І так, і ні. Ці акції частково зробили свою справу – вони добре показали фарисейське і реально диктаторське нерозумне обличчя влади і звели її популярність до мінімуму.

    На ваших рейтингах це теж не позначилось у кращий бік. 1% за даними КМІС – це навіть не смішно.

    Дивіться, чому нашу партію міряють як «Рух нових сил» без прив’язки до нашого лідера? Повна назва нашої партії – «Рух нових сил Михайла Саакашвілі». У той же час в опитуваннях є Блок Петра Порошенка чи Радикальна партія Олега Ляшка. У нас же немає центрального каналу комунікації з людьми, низька впізнаваність. І люди впізнають цю партію, коли згадуєш ім’я лідера.

    Навіщо нас заміряють в контексті неіснуючих партій на кшталт «Слуги народу» Зеленського чи Вакарчука, які взагалі не заявляли, чи збираються йти в політику? Нас вносять в опитування просто як «Рух нових сил», без Саакашвілі. Зрозуміло, що це маніпуляція. У нас будуть свіжі заміри, і ми це обов’язково покажемо. Плюс «марші за імпічмент» були не партійними, а народними без нашої символіки взагалі, хоча ми були активними організаторами цих акцій.

    До речі, у Вірменії у партії Пашиняна взагалі було 7% підтримки. Коли Пашинян свого часу зайшов до Сержа Саргсяна, той йому відповів: навіщо мені з тобою розмовляти: ти говориш від імені всього народу, маючи 7%? І що виявилося? 7% взяли ініціативу, показали іншим 93%, що готові брати на себе відповідальність і доводити все до кінця.

    І хто у нас стане українським Пашиняном?

    Народ сам підніметься, тому що терпіння дійде межі. Зараз громадянське суспільство і опозиційні політичні еліти сподіваються, що вибори вирішать все і чесно. Коли ж у них і в нас усіх з’явиться ризик, що вибори у нас нахабно крадуть, «по-безпрєдєлу», тоді все може піти по іншому сценарію.

    Тобто тема імпічменту ще актуальна для вас, раз на вибори надії мало?

    Вона актуальна, але нас ніхто не підтримав з інших, так би мовити, гравців. Вони думали, що це неправильно і нам треба чекати на вибори. Але якщо я скою злочин і нападу на вас із ножем, ви ж мене вже не відпустите? А будете, мабуть, викликати поліцію, а не чекати, коли я сам прийду і здамся. І коли президент так само чинить злочин – має існувати певна процедура відсторонення.


    Давид Сакварелідзе
    Давид Сакварелідзе

    «На цих виборах 2-4% можуть зіграти дуже важливу роль»

    Ви думаєте, що ці марші сильно налякали президента?

    Дуже налякали. Він би тоді не наробив стільки помилок. Тоді б Саакашвілі сидів у Києві, займався би своєю діяльністю. Не було би цього фарсу про «руку Кремля». Не було би позовів та судових процесів над усіма нами. І бідний Северіон Дангадзе не сидів би вже фактично півроку за ґратами. До його матері вкотре підходили якісь особи і погрожували, що якщо він не свідчитиме проти Михайла, його очікує розправа.

    Навіщо владі потрібні  свідчення на Михайла, якщо його давно депортували і майже забули?

    Мабуть, для галочки. Вони ж Северіона затримали і чомусь тримають. Третій раз його мати вже агресивно відреагувала на цих невідомих ходоків до неї, котрийсь її відштовхнув, і вона зламала собі кисть руки. Сьогодні (10 травня, «Главком») вона прийшла на суд зі зламаною рукою. Про яке правосуддя йде мова? Звичайно, ці люди нароблять ще багато помилок. Вони просто так не будуть віддавати владу.

    Ви визнаєте, що вашу ідею про імпічмент не підтримав ніхто більше з опозиційних сил, і здається, ви взагалі тримаєтесь осторонь інших. Все ж таки хотілося б зрозуміти, як ваша політсила, залишившись без лідера, бачить себе у подальших конфігураціях?

    Попри те, що у нас буде свій кандидат у президенти, наша позиція може бути вирішальною щодо підтримки інших кандидатів. На цих виборах 2-4% можуть зіграти дуже важливу роль. Наша політсила єдина, яка себе вільно і відкрито почуває на вулиці, і протестами ми довели, що можемо зібрати критичну масу прибічників, вплинути на ситуацію. У жодної партії сьогодні немає такої синергії з вулицею. І наша політсила єдина має успішний досвід керування країною.

    Але ви забуваєте додати, що не цією країною…

    Не має значення. Країною, яка пострадянського синдикату перетворилася на ембріон сучасної держави. Ми готові запропонувати суспільству наше бачення реформ, реальних змін в країні. Візьміть будь-яку галузь. Дерегуляція? Будь ласка. Реформа енергетики? Будь ласка. Реформа правоохоронних органів, економічна лібералізація, спеціальне законодавство проти олігархів. Чому жодна партія сьогодні нічого не каже, що вони робитимуть з олігархами? Крім нас про це ніхто не говорить, чому?

    Та всі тільки про них, олігархів, і кричать.

    У нас є чіткий законопроект, який буде дуже практичним. В ньому заборона того, щоб олігархи могли використовувати державні субсидії і наживатися на них. Вони не матимуть права володіти центральними телеканалами. Вони не повинні мати вплив на політичні процеси. У Колумбії це зробили, коли була проблема з наркодилерами, в Албанії, у Грузії це зробили зі злодіями у законі, в Італії – з «коза нострою». Олігарх – це свого роду та ж «коза ностра», просто більшого калібру.


    Давид Сакварелідзе
    Давид Сакварелідзе

    «Кампанія Гриценка виглядає застарілою»

    Давайте повернемось до вашої політичної самотності.

    З нами є люди. Тому що ми реально антиестеблішментська сила, з нами некомфортно тим, хто сьогодні не бачить власної ролі у протестній політиці. Вони слідують тому порядку, який пропонує влада. Вони старі, вони є частиною естеблішмента – хтось був прем’єр-міністром, хтось міністром…

    Тобто екс-міністр оборони Гриценко – стара еліта?

    Чесно кажучи, його кампанія для мене не драйвова. Попри всю мою повагу до Анатолія Степановича, вона виглядає застарілою. У ній нема сучасного драйву. Не маючи політичної інфраструктури, Гриценко має зараз створювати народну інфраструктуру, використовуючи сучасні технології, як це, наприклад, робить Макрон. В іншому випадку його кампанія так і залишиться застарілою, не інноваційною, нічим не буде відрізнятися від кампаній конкурентів. У цьому його проблема. Гриценку треба наразі максимально задати темп.

    Якщо у нього повільна кампанія, то вашої поки взагалі не бачимо. Були яскраві антикорупційні форуми, Саакашвілі їздив по країні, але після того, як він зник, все здулося.

    «Марші за імпічмент» вже після цього були.

    А потім різко припинились.

    Ми пройшли через великі репресії – нашого лідера спочатку посадили, потім викинули. Нам перекрили фактично усі засоби для існування, тому що до кожного бізнесмена приходять СБУ і податкова, влаштовують обшуки. Але попри це ми виходимо на новий рівень - запропонуємо людям президентський праймеріз.

    Тобто праймеріз – ваша головна «фішка». І ви змусите у цьому праймеріз брати участь Гриценка, Тимошенко? Чи тільки «молоді незаплямовані обличчя»?

    Якщо вони захочуть, то із задоволенням. Але я не думаю, що вони погодяться. Юлія Володимирівна, наприклад, вважає, що сам виборний процес є праймеріз. Подивимось, хто що набере в першому турі, і тоді хай інші визначаються, кого з двох фіналістів підтримати у другому. У неї (Тимошенко, - «Главком») є велика партія і великий рейтинг, щоб так розмірковувати. Так само Гриценко вважає, що праймеріз йому не потрібен, бо він і так прохідний кандидат. А ми запропонуємо людям абсолютно нове – може, ці праймеріз виведуть на поверхню нового українського Макрона. Головне запустити процес.

    Ви кажете «Юлія вважає», «Гриценко вважає». Тобто вже спілкувалися з ними з цього приводу?

    З усіма спілкуємося, ясна річ. І не сумніваюся, що Юлія Володимирівна не буде в нашому праймеріз брати участь. Та й ми самі націлені на те, щоб це були абсолютно нові люди.

    Та ж Європейська партія Миколи Катеринчука, Віктор Чумак, який є одним із кандидатів у президенти, також брали в маршах активну участь.

    Чумак, до речі, теж з олігархами бореться, як і ви.

    В антикорупційній команді у нього були успішні проекти, він завжди правильно голосував.

    Його білборд-активність як для себе пояснюєте? Хто вкладає у Чумака, адже це недешево для рядового депутата-антикорупціонера?

    Недешево, але б я не сказав, що у Чумака якась шалена кампанія, так само як і в Гриценка. Вони поки не набирають темп.

     «Їздимо до Саакашвілі час від часу»

    Всі очікували, що Саакашвілі навіть з-за меж країни вестиме медійну активність – ходитиме телеканалами, розповідатиме про українську корупцію, «злочинну владу». Але він якось зовсім випав з інформполя.

    Голландські телеканали не будуть щодня транслювати українські події. А через «скайп» створювати інформаційні приводи - важко.

    Коли він перший раз виїхав і його не хотіли пускати, то дуже активно був присутній у просторі. А зараз просто зник.

    Ні, він дуже активно проводить різні зустрічі, в тому числі з українцями, які живуть за кордоном. Але важко бути активним, не будучи на місці.

    А далі що? Він щось планує до виборів?

    Подивимось потім. Не завжди буде Петро Олексійович вирішувати, кого запустити в країну, а кого ні.

    Громадянство у Саакашвілі забрали, ви боялись, що і у вас заберуть...

    Не виключено. Це традиційно влітку відбувається, зачекаємо до липня-серпня, може, вони нападати будуть в ці місяці.

    Де саме нині живе Саакашвілі?

    Давайте я вам організую з ним інтерв’ю і ви його запитаєте. Я ж не біограф якийсь. Він вам розкаже про все, що думає.

    Ми не проти. Але таке враження, що ви щось приховуєте. Може він просто взяв собі три місяці відпочинку?

    Як я можу приховати щось, коли людину спецназ, схопивши за волосся, незаконно видворив із країни? Спочатку стверджували, що Саакашвілі за гроші Курченка намагався повалити українську владу, а потім взяли і такого «жахливо небезпечного злочинця» просто викинули із країни. Ви чули про щось подібне в іншій країні світу?

    З українських каналів NewsOne його включає в ефір, ZIK. Коли він був ньюсмейкером на місці, то його показували більш-менш і канали, які не зовсім лояльно до нас ставилися, тому що були якісь політичні події. В Голландії їх ініціювати важко.

    А наскільки адекватно він сприймає те, що зараз відбувається в Україні?

    Слідкує дуже активно. Він людина, яка глобально дивиться на політику. Він не мікроменеджер, не політтехнолог, не людина, яка кожного дня ухвалює якійсь технологічні рішення в управлінні партією. Він завжди був таким глобальним гравцем.

    Ви з ним часто контактуєте?

    Так.

    У нього є бачення, куди буде рухатися ваша політсила?

    Він дуже підтримує зараз ідею праймеріз, з ним ведуться регулярні консультації, їздимо до нього час від часу, зустрічаємось.



    Давид Сакварелідзе та позафракційний народний депутат Юрій Дерев’янко обговорюють з Михайлом Саакаашвілі повалення влади в Україні далеко за її межами

    Давид Сакварелідзе та позафракційний народний депутат Юрій Дерев’янко обговорюють з Михайлом Саакаашвілі повалення влади в Україні далеко за її межами

    «Я теж не віддав би «плівки Онищенка» Луценку, вони чудовим чином можуть кудись зникнути»

    Чи ви вірите в достовірність «плівок Онищенка»?

    Абсолютно. Кожен слідчий-початківець може розслідувати цю дуже просту схему, як відмазували біглого міністра екології Злочевського в обмін на частку в бізнесі. Аналогічно був такий персонаж як Іванющенко, якого раптом зняли з усіх розшуків і ніяких кримінальних справ проти нього немає. В той же час Саакашвілі – злочинець, якого треба вислати з країни. Це створює розпач та апатію у людей. Ви пам’ятаєте, що після розчарування в Ющенку до влади прийшли реальні бандити, тому що очікування після Майдану просто провалились.

    Але ці плівки розповсюджує людина з аж дуже сумнівною репутацією. Це дає змогу Адміністрації президента просто відмахуватись – «це все фейки, на які нема сенсу реагувати».

    Якщо цього не розслідувати, то, звісно, все залишиться на рівні наших розмов. Але за таким фактом зазвичай має бути зареєстровано кримінальну справу, беруть зразки голосу, підтверджують автентичність плівок. Про Саакашвілі постійно кричали, що він не дає зразків голосу, хоча їх можна було взяти з будь-якого оригіналу його інтерв’ю. Чому не можна взяти зразки голосу Петра Олексійовича та порівняти? Є олігарх-втікача Онищенка, який готовий дати свідчення. У будь-якій країні вже почалося б розслідування. Тобто якщо це фейк – скажіть про це.

    Онищенко казав, що оригінали записів він віддав ФБР.

    Ну я б теж їх Луценку не віддавав – вони чудовим чином можуть кудись зникнути або випадково згоріти. Щодо персони Онищенка: були ситуації, коли я укладав угоду про визнання провини з дуже небезпечними злочинцями за умови, що вони свідчили проти інших і це давало змогу розкрити серйозні злочини. І бувало, що ми повністю звільняли їх від кримінальної відповідальності в обмін на свідчення проти вищих чинів. Що має бути важливіше – моральні якості Онищенка чи діючого президента?

    Але ми вже проходили таке з Кучмою, і досі немає єдиної думки щодо «плівок Мельниченка». Тоді президента цілком могли підставити.

    Все може бути, але для цього потрібне об’єктивне розслідування. У мене немає ілюзії, що Луценко готовий це робити, але колись у країні буде нормальна прокуратура, яка ухвалюватиме об’єктивні рішення.


    Давид Сакварелідзе
    Давид Сакварелідзе

    «Віртуальних грошей, які повернув до бюджету генпрокурор, ніхто не бачив»

    Ми перейшли до теми прокуратури – вашого колишнього місця роботи. Як ви оцінюєте внутрівидову боротьбу між силовиками. Вся ця історія з акваріумом у кабінеті Холодницького, війна Луценка та його заступника Горбатюка...

    Назар Холодницький сьогодні у підвішеному стані – його, мабуть, не будуть звільняти, робота НАБУ може застопоритись.

    До речі, якраз голова бюро Артем Ситник заявив, що на «плівках Онищенка» суцільні загальні фрази і немає жодних конкретних фактів…

    Всі болісно сприйняли заяву Артема, який відмовився розслідувати факт злочину з цього привода. Попри те, що він не має повноважень вести справу щодо президента, там же фігурує також депутат Ігор Кононенко. І якщо ланцюжок дійде до президента, то Ситник може прийти в парламент і сказати: «Хлопці, справа дійшла до певної точки, коли я не можу вже йти далі, тому створюйте спеціальну парламентську комісію і вирішуйте це питання». Але принаймні треба було дійти до цього, а не просто сказати, що він не  розслідуватиме цю справу.

    Ситник чогось злякався чи, може, отримав якісь вказівки?

    Вважаю, що він – абсолютно порядна людина і ніякого відношення до корупції не має. Але в нього комплекс –  не втручатись в політику. Та як можуть САП та НАБУ стояти далеко від політики, коли політика – найвигідніший в Україні бізнес? Тому боятися не на часі, і колись керівник НАБУ може зіграти дуже важливу роль в історії України.

    Якраз курсують чутки, що Ситник може сам піти у політику і навіть взяти участь в президентських виборах.

    Багато що говорять, але я жодного разу не чув заяв від того ж Зеленського, що він йде у  президенти. І все одне соціологи його міряють. Може, і Ситника так будуть, Джамалу…

    Луценко, хизуючись своїми успіхами в розслідуванні справ, поверненні мільярдів до держбюджету, підколює НАБУ через неефективність, бо вони мало що поки зуміли довести до кінця.

    Якщо робота Луценка відбилася на добробуті українців і вони відчули, що живуть в більш справедливій системі, то хай оцінять. Але про реформи прокуратури я не чув, і віртуальних грошей, які повернув Луценко, ніхто не бачив.

    Невже за часи несистемного для прокуратури Луценка там не відбулося нічого позитивного?

    Я запитаю: чи можливо, щоб у постмайданній країні, де змінюється четвертий генпрокурор, не було жодного обвинувального вироку навіть щодо корупціонера середньої ланки? Бочковський сьогодні повертається, йому ще півмільйони гривень зарплати виплатили, яку він виграв у держави. Це означає, що ці люди не в стані керувати літаком, в який вони сіли. Про поліцію також не можна сказати, що її реформували.

    Я розмовляв з дипломатом з одного посольства, який сказав, що добре пам’ятає, коли у Петра Олексійовича був дуже хороший шанс довести, що він стоїть «на світлому боці». У той день, коли запустили патрульну поліцію, затримали «діамантових прокурорів». І той день був рубіконом, коли він мав зробити вибір, чи ми доводимо цю справу до кінця. Весь адмінресурс і вплив влади сьогодні націлений на оберігання цього гнилого режиму. Уявіть, що у президента був би такий «смотрящий» в хорошому сенсі за судовою реформою, який займався б тільки нею. Результат же був би хоч якийсь і рівень судової влади був би іншим. Але неможливо жити по-новому, а керувати по-старому.

    Луценко казав, що йде в прокуратуру на півтора-два роки…

    Він сподівався, що його призначать прем’єр-міністром. А тепер сподівається виграти вибори з Порошенком і після них стати прем’єр-міністром або що той назве його своїм наступником. Зараз у прокуратурі немає жодного системного підходу в жодному напрямку. Такі сторожеві пси режиму, як той же заступник генпрокурора Столярчук, завжди будуть не працювати на результат, а імітувати процес. І в цій ситуації Юра (мова про Луценка, - «Главком») якраз виявився абсолютно системним, бо він зберіг цю систему.

    Павло Вуєць, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ