«У нас вже є підстанції, які витримали пряме влучання ракет». Прощальне інтерв’ю голови Агентства відновлення
Інтерв’ю
Сергій Сухомлин попри гарну репутацію і відсутність скандалів йде з посади
На календарі початок серпня. Це означає, що до початку опалювального сезону залишилося приблизно три місяці. Днями президент Володимир Зеленський висловив незадоволення темпами виконання планів стійкості областей. У свою чергу новий прем’єр Сергій Корецький дав доручення відповідальним міністерствам та службам виправити ситуацію на місцях, де просідає підготовка до зими.
Тим часом ракетні удари росіян по Україні не припиняються. Балістичний терор переживає українська столиця, яка вкрай важко пройшла попередній зимовий період. Окупанти продовжують завдавати смертоносних ударів зброєю, яку українське ППО не здатне перехопити. Проте суттєвої шкоди критичній інфраструктурі поки не завдано. У столиці немає відключень електроенергії, кияни продовжують звичне життя.
Однак така ситуація, вочевидь, збережеться недовго. За прогнозами керівника Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергія Сухомлина, холодна пора року, а особливо зимові місяці будуть складними. За його словами, вже сьогодні у влади є розуміння, які критичні об’єкти потрібно захистити найскоріше. Подекуди будівельні роботи, наприклад, із захисту потужних трансформаторних підстанцій (за звичними графіком мають виконуватися два роки) нині тривають у три зміни і повинні бути завершені вже у листопаді цього року.
На уточнююче запитання «Главкома», як на хід захисних робіт впливає процес транзиту влади (зміна уряду та ліквідація окремих міністерств), пан Сухомлин відповідає оптимістично: мовляв, усе під контролем.
При цьому сам Сергій Сухомлин також залишає посаду керівника Агентства відновлення. Це кадрове рішення вже спровокувало питання в експертному середовищі. По-перше, чи варто змінювати куратора відбудови у розпал підготовки до зими? По-друге, Сухомлин залишає посаду без шлейфу скандалів чи розслідувань, хоча тема відбудови корупціогенна.
«Повірте: буду я тут (на посаді – «Главком») чи не буду, будівельники знають свою справу і все вчасно зроблять. Я не бачу ризиків з виконанням Плану стійкості безпосередньо Агентством відновлення», – запевняє Сухомлин «Главком» суботнього ранку, коли столиця відходить від важкої ночі.
Майже у фіналі літа говоримо з паном Сухомлином про запас стійкості країни, яка мусить пережити критичні місяці, які почнуться з першими холодами.
«Для президента дуже важливий захист Києва»
Ні для кого не секрет, що до зими Росія планує активізувати атаки на українську енергетику, критичну інфраструктуру та стратегічні склади. Як пророкують експерти і політики, очікується найважча зима від початку війни, тому всім варто готуватися до найгіршого сценарію. Ракетний удар по Києву у ніч на 1 серпня учергове підтвердив: сили ППО не справляються з ворожою балістикою. Із запущених 27 балістичних ракет збито лише одну. В таких умовах у якому стані перебуває захист енергетичних об’єктів країни?
Я погоджуюся, що цьогорічна зима буде складнішою, ніж минула. Чому? Торік наші сили ППО були достатньо сильними, мали відповідний запас ракет для збиття ворожих цілей. Хоч цей ресурс був і обмежений, але військові збивали і балістику, і крилаті ракети. На сьогодні фактично всі ворожі ракети, які летять, влучають або в житлові будинки, або в критичні об’єкти енергетичної інфраструктури.
Водночас хочу наголосити: влада спільно з підрядними організаціями виконали великий шмат роботи щодо енергозахисту. Наприклад, проєкт Агентства відновлення із захисту енергетичних об’єктів, розпочатий у грудні 2025 року, завершено у травні. Йдеться про понад 130 об’єктів на прифронтових територіях. Залишилося довести до кінця декілька об’єктів, які або добудовуються, або не будуть зводитися взагалі через близькість (15-20 кілометрів) до лінії фронту. Там просто неможливо проводити роботи, оскільки кілзона достатньо велика.
Всього понад 95% об’єктів енергозахисту вдалося збудувати за чотири-п’ять місяців. І це під обстрілами взимку.
Уточнення: мова про облаштування укриття підстанцій?
Підстанцій. Також це стосується й об’єктів водоканалів, великих теплокомуненерго, котелень у прифронтових містах.
Той захист, який будувався, здатен витримувати удари шахедів чи навіть ракетні? Якщо ракетні, то які саме?
Ні. Це все шахедний рівень захисту – від прямого влучання дронів. Проте вже сьогодні можна сказати, що окремі підстанції витримали десятки прямих влучань шахедів і стабільно працюють. У нас є підстанції, які витримали прямі влучання двох крилатих ракет.
Тобто будується все з достатньо великим запасом міцності. Передовсім, щоб бути стійкими до шахедних ударів. Зрозуміло, що можна будувати захист і від ракет, але це набагато більший термін будівництва і в рази дорожча вартість.
Як би оцінили захист енергетичних об’єктів країни сьогодні, станом на початок серпня-2026?
Він набагато кращий, ніж минулої зими. Тут хочу зауважити: ще в лютому, коли я неодноразово бував на нарадах, президент акцентував увагу на тому, що потрібно готуватися до наступної зими. Тоді було розроблено програму стійкості громад, яка за чотирма параметрами має бути виконана до початку опалювального сезону або до кінця року, залежно від складності об’єктів. Це у рази посилить спроможність міст пройти опалювальний сезон і забезпечувати життєдіяльність усіх комунальних служб.
Повернімося до аналізу Планів стійкості областей. У влади є розуміння, як захистити відділення та склади «Нової пошти» – великого приватного оператора, який несе шалені збитки від втрати своєї мережі, у тому числі на прифронтових територіях?
Це не наша зона відповідальності. Але, на мою думку, інженерний захист таких великих об’єктів неефективний. Він коштуватиме в десятки разів більше, ніж самі ці відділення чи термінали. Це мільярди гривень на один такий великий термінал. У середньому, щонайменше, два роки будівництва. І від прямого влучання балістичної ракети такий захист все одно не врятує.
Президент постійно наголошує: столиці потрібно допомагати
Як представник Координаційного центру з реалізації комплексних планів стійкості регіонів і окремих міст, утвореного Кабміном, розкажіть, що насправді відбувається з виконанням цих планів? Які фактори гальмують роботи?
Насправді, коли говорять про виконання планів стійкості і наводять показник приблизно 40%, то йдеться саме про будівництво об’єктів захисту. Потрібно розуміти, що цей захист області почали будувати у квітні цього року. Перед цим, у березні пройшла Ставка, уряд виділив перші кошти для контрактування робіт.
Динаміка виконання регіональних планів стійкості – різна. Області, які прифронтові, іноді мають кращі темпи виконання, аніж окремі тилові. Зрозуміло, що області на Заході України мають набагато менше об’єктів, які потрібно побудувати. Не можна порівнювати, наприклад, Закарпатську область за кількістю об’єктів із Харківською.
Ще момент. Багато областей не мають відповідного досвіду (оперативно зводити укриття для енергоб’єктів – «Главком»). При цьому ще взимку Державне агентство відновлення взяло на себе цей функціонал. Станом на сьогодні, Агентство, фізично не може побудувати сотні й сотні об’єктів, які закладено у планах стійкості областей. (Тому й на місцях влада проводить тендери і самостійно шукає підрядні організації – «Главком»).
До слова, зараз Агентству відновлення доручено звести захист великих підстанцій «Укренерго» – це 330 і 750 кВ. Іще маємо захистити приблизно 20 пріоритетних підстанцій у Києві. Наприклад, за даними державного моніторингу, на кінець липня рівень виконання робіт Агентством, якщо брати електричні підстанції на 110 кВ у Києві, склав 67%. Частину робіт повинні здати у серпні. Решту – закриємо у вересні. Тому по Києву у нашої установи немає проблем з виконанням задачі щодо будівництва захисту.
Додам: навесні я мав особисту розмову з президентом щодо захисту столиці. Для нього дуже важливий Київ. Він постійно наголошує, що «столиці потрібно допомагати». Тоді Володимир Зеленський запитав: «Скільки тобі потрібно часу, щоб побудувати 330-ті в Києві?».
На що я відповів: «Пане президенте, нормальний термін будівництва – два роки. Але ми плануємо зробити це за рік».
А глава держави заявив: «У тебе немає, у нас немає стільки часу. Захист має бути готовий до кінця цієї осені».
Зараз будуємо ці об’єкти у три зміни. Є сподівання, що до кінця листопада ми їх завершимо у Києві. Це буде рекорд.
Чи достатньо фінансування з державного бюджету на ці роботи? Який відсоток від потреби виділив Кабмін на кінець липня 2026-го?
Спочатку Кабмін виділив відносно невелику суму – приблизно 30% від обсягу потреб. Це було потрібно для того, щоб області й Агентство могли провести торги, закупівлі й після цього одразу розпочати роботи.
Після голосування за зміни до бюджету Верховна Рада виділила 40 млрд грн на виконання планів стійкості для всієї країни. Зараз ці кошти розподіляються, і, згідно з графіком фінансування, надходитимуть розпорядникам коштів. Відповідно, буде дофінансовано реалізацію регіональних планів стійкості.
Є кілька дедлайнів. Це вересень. За деякими проєктами – початок опалювального сезону, а за окремими (більш складніші об’єкти) – роботи треба завершити до кінця року.
Тобто цих 40 млрд достатньо? Чи ще буде додаткове фінансування?
Потрібні будуть додаткові кошти. Але щоб приблизно на 90% завершити теперішні об’єкти, 40 млрд грн має вистачити. Це означатиме, що до опалювального сезону всі комунальні підприємства, всі критичні елементи матимуть резервні генератори великої потужності. Це означатиме, що всі критичні елементи будуть захищені другим рівнем захисту. Це означатиме, що тепло від великих ТЕЦ у разі їхнього ураження буде постачатися за рахунок блочно-модульних котелень, децентралізованого перепідключення на інші котельні. Тобто система працюватиме без великих ТЕЦ. І когенерація, яка встановлюється в усіх цих містах по всій Україні, повністю заміщуватиме потреби критичної інфраструктури всього міста.
Тут важливо пояснити: плани стійкості – це не лише захист енергооб’єктів. Це підключення когенераційних установок, закупівля й встановлення нових; це генератори; це розподілена теплова генерація та багато чого іншого. Є окремі проєкти щодо водопостачання, які фінансує держава. Адже є міста, в яких один водозабір, і в разі його ураження місто може залишитися без води.
Нещодавно начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов анонсував «купол» захисту від FPV-дронів над Харковом. Наскільки це буде дієво?
Воно має спрацювати, але я не можу озвучувати на загал жодних подробиць. Той досвід, який є в прифронтових обласних військових адміністраціях, ми теж вивчаємо. Вони набагато швидше можуть реалізувати рішення й бачити проблематику.
Як позначиться реформування Міністерства розвитку громад та територій України (перейменовується на Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України) на реалізацію Планів стійкості? Чи не зависне фінансування?
Ні, не зависне. Кабінет міністрів ухвалив рішення, щоб не було затримки фінансування. Фактично правонаступником є нове Міністерство інфраструктури, і реалізація відбуватиметься вже цим міністерством. А щодо Міністерства розвитку громад, то зараз триває процес створення нового міністерства. Тому фактично немає проблеми.
«Киян не цікавить кримінальна справа начальника департаменту. Їм потрібно тепло»
Депутат Київради Максим Нефьодов повідомив, що столиця реалізувала лише 6% заходів, передбачених Планом стійкості. На думку обранця, головною причиною затримок є небажання відповідальних виконавців використовувати виділені кошти через побоювання кримінальних проваджень. Ви погоджуєтеся з Нефьодовим? Чи справжня причина у чомусь іншому?
Думаю, 6% – це справедлива оцінка. Водночас Київ намагається зробити й багато робить для того, щоб виправити ситуацію. Питання у тому, що інші міста-мільйонники займаються цією проблематикою усі чотири роки війни. А Київ лише останній рік системно узявся за роботу.
На рівні центральної влади нині йде тісне спілкування зі столичною владою щодо будівництва захисту, децентралізації системи теплопостачання у зоні ТЕЦ-4 тощо. Проте на нижчому рівні (керівників комунальних підприємств, начальників департаментів КМДА) є така ситуація, коли посадовці іноді не хочуть брати відповідальність і реалізовувати проєкт, бо є загроза відкриття нових кримінальних справ. До речі, під пильним наглядом правоохоронців перебуває й Агентство відновлення.
Тому, я переконаний, столичній владі потрібно брати відповідальність. Бо на шальках терезів: кримінальна справа чи тепло в Києві. Погодьтеся: простих киян не цікавить кримінальна справа начальника департаменту. Їм потрібно, щоб у Києві було тепло.
Тобто мова йде про затягування з оголошенням тендерів, потрібних для захисту?
Держава максимально спростила всі процедури. Колишній віцепрем’єр Олексій Кулеба був ініціатором, здається, п’яти змін, пов’язаних із системою державних закупівель. Зараз усе значно спрощено і можна максимально швидко проводити всі процедури. Тут потрібні просто люди, які можуть брати на себе відповідальність.
Міста-мільйонники займаються проблематикою захисту усі чотири роки війни. А Київ системно узявся за роботу лише останній рік
Ви сказали, що багато спілкувалися з президентом про захист столиці. Що ж тоді робить столична влада на чолі з мером Віталієм Кличком? Чи є у нього комунікація з центральною владою?
Хочу сказати, що, наприклад, прифронтові міста Кривий Ріг, Дніпро, Запоріжжя, Миколаїв, а також обласні військові адміністрації самостійно виконують роботи із захисту критичної інфраструктури. Роль держава полягає у забезпеченні стабільного фінансування.
У Києві – інша ситуація. Мерія сказала, що не може своїми силами закрити велику кількість об’єктів і попросила допомоги держави. Держава сказала: окей, половину об’єктів захисту будує столична влада, а іншу половину – Агентство відновлення.
Кілька слів про ТЕЦ-4 (Минулорічної зими Дарницьку теплоелектроцентраль (ТЕЦ-4), яка забезпечувала теплом близько 500 тисяч киян на Лівому березі, було знищено вщент внаслідок ракетних ударів росіян – «Главком»). Вона знищена на 90% і фактично вже не працювала. Її відновленням займаються самі власники – це приватна станція. Ми до цього не маємо стосунку.
Під час спілкування з представниками місцевої влади Агентство відновлення вийшло з ініціативою зробити децентралізовану систему опалення у зоні ТЕЦ-4. Нам не повірили. Тоді ми провели гідравлічні розрахунки, підготували техніко-економічне обґрунтування всіх об’єктів у зоні ТЕЦ-4. І на сьогодні вже розпочали будівництво об’єктів захисту, які плануємо завершити до кінця року.
Зі свого боку влада Києва має зробити те саме щодо ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6. До того ж держава готова надати додаткове фінансування.
Скільки всього об’єктів планується захистити у Києві? От ви кажете, половину взяло Агентство, а половину – міська влада…
Десятки. Менше сотні, але між 50 і 100.
«Захистимо всі АЗС від ударів росіян»
Окрім закриття енергооб’єктів, які нині важливі питання державного значення реалізовує Агентство відновлення?
Агентство відновлення робить дуже багато важливих речей. Пам’ятаєте міст біля села Маяків на Одещині, який зазнав значного пошкодження після ударів РФ у грудні 2025 року? Він є ключовим у Бессарабії. А після вогневого ураження портової інфраструктури міст має дуже велике значення. Так-от ми провели його капітальний ремонт і він працює.
Крім того, через тиждень відкриємо проїзд ще одним мостом на Одещині. Його також відремонтовано і тепер його буде важко знищити навіть балістикою.
Ближче до другої декади серпня буде відкрито новий великий пункт пропуску Біла Церква-Закарпаття, що на кордоні з Румунією. На сьогодні логістика через Румунію буде важлива, зокрема, у питанні доставки пально-мастильних матеріалів.
Цього року росіяни методично приступили до знищення АЗС на прифронтових територіях і навіть глибше в тилу. За даними аналітиків-осінтерів, окупанти «винесли» понад 160 автозаправних станцій. Чи має держава стратегічне бачення для захисту заправок?
Можна захистити всі АЗС. Але це займе приблизно пів року, і вартість таких споруд буде у декілька разів більшою, ніж вартість самої заправки. І нема гарантії, що вони вціліють після попадання БпЛА.
Натомість Агентство відновлення пропонує рішення, яке можна реалізувати завдяки українським заводам. Ціна питання, я думаю, до одного мільйона гривень на одну АЗС. Заправку буде захищено і вона зможе працювати без операторів. Найближчим часом приступимо до тестування у прифронтових територіях.
Наостанок пару кадрових запитань. У «Главкома» днями з’явилася інформація, що ви залишаєте посаду керівника Агентства відновлення. Чому? Чи мали з цього приводу розмову з новим прем’єром Сергієм Корецьким?
Так, була розмова. І не одна. Моє рішення про звільнення залишається у силі. Змінилася урядова команда. Я працюю на посаді керівника Агентства два роки у дуже напруженому темпі, величезна відповідальність, величезні виклики… Скажу так: коли два тижні тому я попросив свої кадри порахувати, скільки у мене за два роки накопичилося невикористаної відпустки. Вийшло аж 76 днів! За час роботи в Агентстві відновлення у мене було офіційно три дня відпустки, якщо не помиляюся.
Наступна ваша посада буде пов’язана з державною службою чи йдете у бізнес?
Сподіваюся, що не буде пов’язана з держслужбою.
«У 2005-2006 роках моя офіційна зарплата складала $40 тис.»
Чи не шкодуєте ви, що два роки тому зірвалися до Києва. Адже в Житомирі ви заробили собі репутацію ефективного мера, який зміг забезпечити енергостійкість облцентру?
Я ніколи в житті не шкодував. Це був свідомий вибір, пов’язаний із новим розвитком, з абсолютно іншими викликами, завданнями, масштабами. І це теж певний розвиток мене як особистості.
Свого часу на посаду міського голови Житомира я прийшов з успішного бізнесу. До речі, у 2005-2006 роках моя офіційна зарплата складала $40 тис. Ставши мером, я сказав: 10 років працюватиму в органах місцевого самоврядування або на державній службі. Цей термін закінчився у грудні минулого року.
Чи погодилися б працювати позаштатним радником прем’єра, якби така пропозиція надійшла?
Якщо потрібно, то певний час – так.
Чи зустрічалися з імовірним вашим наступником? За чутками на цю посаду претендує міський голова Маріуполя Вадим Бойченко?
Зустріч дійсно була у моєму кабінеті, говорили кілька годин. Знаю Вадима багато років. Знаю, як успішного мера, разом брали участь як мери Житомира і Маріуполя в Антикорупційній ініціативі Європейського Союзу в Україні (EUACI).
Якщо кінцевий вибір впаде на Вадима чи на іншого достойного претендента, я готовий тиждень-два-три сидіти поруч, показувати, передавати справи, як це відбувається у цивілізованому світі.
Між іншим, стосовно кандидатури Вадима Бойченка… У мене вже поменшало оптимізму, що він буде заходити (на посаду – «Главком»). Уже не бачу цього.
Віталій Тараненко, «Главком»
Коментарі — 0