Перше інтерв’ю нового прем’єра. Сергій Корецький – про зиму, наслідки російських ударів для бізнесу та діру в бюджеті
Глава уряду взяв участь в конференції Ялтинська Європейська стратегія
Прем’єр-технократ Сергій Корецький за перші два місяці своєї роботи не давав брифінгів чи інтерв’ю. Перший його «вихід в люди» стався на конференції Ялтинської європейської стратегії (YES), організованій Фондом мільярдера Віктора Пінчука.
Панель за участю прем’єра, яку модерувала головна редакторка видання The Economist Занні Мінтон Беддоус, мала досить тривожну назву – «Чи може Україна продовжувати функціонувати в умовах війни?». Блокування агресором українського морського експорту, нескінченні російські удари реактивними дронами по підприємствах, складах, торгових центрах, АЗС вже призвели до того, що в уряді констатують: ситуація з бюджетом в країні найгірша з 2022 року. А попереду – надважка зима.
«Главком» знайомить вас з ключовими тезами першого публічного виступу Сергія Корецького у прем’єрському статусі.
Як Корецькому в новому кріслі
Я вже майже два місяці на посаді, і це – інша система координат. Все-таки бізнес – це чіткі зрозумілі цілепокладання, задачі, формування команди тощо. У політиці трішки не так. Вважаю, що я достатньо швидко адаптуюся до нових реалій. Те, що велика кількість викликів, – факт, як і те, що стан економіки став найскладнішим саме за ці два місяці: інтенсифікація ударів та наслідки цих атак зросли в рази. Відповідно це все припало на каденцію мою і оновленого уряду.
Оптимізму вистачає, сил вистачає, бажання команди і всіх долати ці труднощі вистачає. Розраховую на підтримку і спільну роботу для того, щоб достойно пройти зиму, тому що для росіян – це такий бліцкриг, і продовжувати далі і тактичні задачі вирішувати, і стратегічно розвивати державу.
Як пройти зиму
Зима – головний виклик, і ми всі готуємося до цього. Захищаємо активи та енергетичну інфраструктуру, готуємо децентралізовані засоби забезпечення життєдіяльності регіонів, міст, областей. Енергетика залишається під постійними обстрілами, і захистити все повною мірою неможливо – це зрозуміло. Проте ми суттєво краще готові до цих атак, ніж минулої зими. Ту зиму я проходив разом з попереднім урядом у ролі голови «Нафтогазу» і бачив, як щодня відбувалися селектори за головуванням президента, прем'єр-міністерки, всіх інших. Це було щоденне балансування системи соціальної сфери – кропітка щоденна робота.
Сто разів зі всіх каналів вже сказано, що зима буде важкою. Я нічого нового не додам, проте у нас іншого плану, ніж пройти цю зиму достойно, немає. Тому уряд і всі причетні роблять максимум, щоб рухатися і знати плани і «В», і «С», і, можливо, найгірший зі всіх можливих. Краще бути підготовленим, ніж бути неочікувано атакованими в тій чи іншій галузі.
Як рятувати бізнес
Руйнування значні, реактивні шахеди не повною мірою збиваються нашим ППО. Страждають і логістика, і металургія, і фармкомпанії, і аграрний сектор, і багато інших галузей. Одного єдиного унікального інструменту, як вирішити цю проблему, не існує. Ситуація нестандартна, війна перебуває в найактивнішій своїй фазі. Те, що активи, по яких б’ють росіяни, нічого спільного з військовими цілями не мають – це факт. Це – чистий терор, і реагувати потрібно також асиметрично, як військовими засобами, так і внутрішніми заходами з захисту бізнесу.
Уряд, і також на рівні президента, майже з усіма галузями системно збиралися. Вигадувати велосипед і народжувати якісь теоретичні ідеї немає сенсу. Потрібно чути, що бізнес потребує саме в цей момент, і максимально реагувати на цю потребу.
Щодо страхування бізнесу, то ми вважаємо, що класична форма не працює. Маємо чіткий план з міністрами економіки та фінансів сформувати окрему статтю бюджету, куди держава має покласти певну суму коштів. Поки що цілимось в $1 млрд. У нас є програма Міністерства фінансів SPUR 2.0, де Світовий банк множить кожен євро чи долар, який дають партнери, вдвічі. Отже, ми хочемо з партнерами помножити наш внесок і сформувати резерв для покриття збитків, які спричинені атаками і війною. Це буде суперспрощена процедура – і це головне.
Наслідки атак
Два тижні тому ми підбивали підсумки: близько 70 млрд грн податкових надходжень може не надійти до державного бюджету через атаки. І щодня удари продовжуються. Але бізнес, за що щира йому вдячність, продовжує відновлюватись: рівно так само, як і українці після нічних обстрілів, не виспавшись, провівши час в «шелтерах», ідуть на роботу, створюють податки, ВВП, економіку… За це безмежно щира вдячність всім, хто тримається вже п'ятий рік війни.
Уряд зробив повну ревізію того, що є у Фонді держмайна, держпідприємствах, міністерствах і запропонував або запропонує бізнесу використовувати всі наші складські чи виробничі приміщення.
Також повинна бути децентралізація як в енергетиці, так і в логістиці, інших секторах. Маємо чіткий план з ритейлерами та логістами і знаємо, як його реалізовувати. Маємо план, як робити певні логістичні процедури з нашими країнами-сусідами: розмовляємо про гнучку швидку безперебійну систему перетину кордону – такий fast track, щоб формувати логістичні вантажі та повертатися назад. Окреме питання – підземне будівництво: воно займає роки, але, якщо не почнемо сьогодні, то й за два роки нічого не буде.
Ми всі прагнемо миру, але скільки триватиме війна – не знає ніхто. Тому треба закладати фундамент, як виживати в довгостроковій перспективі тим самим бізнесам, і вчитися з цих уроків, які нам дає війна.
Де знайти гроші
Щодо фінансів, у нас є два блоки питань. Перший – це $29,5 млрд, які підтверджені програмами макрофінансування Ukraine Support Loan, Ukraine Facility. Їх потрібно виконати, і є дві точки відповідальності – це парламент і уряд. Уряд має доробити все, що не було дороблено за цей рік, а накопичилось, на жаль, багато: це – 42 різних документи (постанови, відповідні рішення уряду та урядових органів влади), а також подати до парламенту законопроєкти, які треба проголосувати, щоб отримати ці кошти. В парламенті вже є 27 законопроєктів, які потребують ухвалення. Я гарантую від імені уряду, що ми своє домашнє завдання і накопичені проблеми вирішимо протягом вересня і першої декади (можливо, першої половини) жовтня – до 15 жовтня, а законопроєкти до парламенту будуть всі подані ще у вересні.
На жаль, парламент поки не показує такої ж налаштованості, і я вкотре звертаюся до всіх парламентарів, незалежно від політичних поглядів та незважаючи на рейтинги, популярність чи непопулярність рішень: це просто має бути інстинкт самозбереження країни і ці закони необхідно голосувати.
Ми як уряд 100% готові бути корисними для парламенту в робочих групах, обговорювати кожне слово, йти назустріч, але потрібно голосувати. Бо отримання підтверджених програмами $29,5 млрд опинилося під певним ризиком.
Друга частина – це $27 млрд – нова потреба Сил оборони України: це служби Сил спеціальних операцій ЗСУ, СБУ, прикордонники, Нацгвардія і, безумовно, Міністерство оборони. От з цим – основний виклик. Джерела покриття – це прискорення Ukraine Support Loan. Ми розмовляємо з європейськими партнерами щодо використання російських заморожених активів, додаткових кредитів (не грантів, а саме кредитів від партнерів поза межами ЄС), розглядаємо оптимізацію всіх можливих витрат всередині українського бюджету. Все це разом має дати можливість закрити якщо не повністю $27 млрд, то хоча б левову частку цих витрат.
Перші 45 млрд євро з 90 млрд, які виділені по Ukraine Support Loan, цього року будуть вибрані та освоєні. З другої частини – 45 млрд євро з наступного року – ми просимо використати близько 13 млрд євро для мілітарних потреб.
Як «розморозити» російські активи
Наскільки мені відомо, міністр закордонних справ Бельгії вже сказав, що потенційно є шанс перевести заморожені активи в інвестиційний фонд і таким чином розділити відповідальність між членами ЄС. Я певним чином розумію переживання тих чи інших європейських лідерів з приводу відповідальності за суверенні активи, нехай навіть ворога і агресора.
З іншого боку, як і в кожному рішенні, яке приймається, єдиний критерій оцінки ефективності – це результат: ми вижили або ні. І на шляху до досягнення цього результату – вижити, вистояти і досягти миру в цій війні – потрібно приймати, в тому числі, і непрості рішення. В Україні ми їх приймаємо щодня і розраховуємо на таку ж реакцію відповідно і від наших партнерів. Немає сценарію «плану Б». П’ять років партнери допомагають нашим військовим тримати фронт, нашим українцям – ментально тримати країну та економіку всередині. І ми маємо довести це до логічного позитивного результату. Тому із замороженими активами має бути чітке налаштування так чи інакше знайти рішення.
Чи розуміють партнери наші виклики
Однакове розуміння є не у всіх. І наше внутрішнє налаштування теж треба актуалізувати. Ще раз підкреслюю – ми всі хочемо миру, але, на жаль, не тільки від нас це залежить. Не Україна розпочала війну, ми захищаємося і відповідаємо, але, крім фізичних та фінансових можливостей, повинна бути ментальна готовність і усвідомлення, що війна може тривати довго. Ми всі прагнемо миру, але не тільки від нас, на жаль, це залежить. Тому оця ментальна готовність, що війна може бути довгою – це дуже сильний внутрішній фундамент, щоб бути стійкими в довгостроковій перспективі. Для цього потрібно і економіку перебудовувати, і інфраструктурні, енергетичні, бізнесові проєкти також будувати вже з врахуванням цих реалій і викликів, можливо, довгої війни.
А якщо війна і завершиться, то ризик повторної атаки за якийсь період часу – неважливо, за скільки років, – залишається високим. Тому потрібно мислити, виходячи з максимально критичного сценарію розвитку подій. І з партнерами варто говорити, і внутрішнє налаштування повинно бути саме таке: перелаштування економіки, і нашого ментального та фізичного здоров'я і стійкості, енергетичної системи тощо. І, безумовно, для всіх українців дуже-дуже важливо, коли вони бачать практичні кроки, які підтверджують, що ми не самі в цій війні. І ще дуже важливо розуміти на всіх рівнях – і державній владі, і українцям, – що ця підтримка є не ситуативною з року до року і ми постійно її обговорюємо. Потрібно розробити якусь довгострокову програму на Х років вперед, щоб Україна відчувала, що ця підтримка, зокрема, фінансова, є. Це дає можливість планувати, робити замовлення, розгортати виробництва.
У нас є випадки з будівництвом третього рівня захисту тих чи інших об'єктів: ми його розпочали, витратили гроші, а зараз все це стоїть в замороженому стані, тому що доробити немає ресурсів. А не доведена до кінця справа – це витрачені час і гроші. Потрібно розуміти, що, починаючи будівництво або розвиток того чи іншого проєкту, ти точно доведеш його до кінця. Для цього потрібне середньо- або довгострокове планування. Нам цього не вистачає від партнерів в довгостроковій перспективі.
Українці повинні знати, що у них за спиною стоїть весь цивілізований світ, який допомагає та підтримує. Тоді з'являються додаткові сили, друге дихання для того, щоб продовжувати боротися за всю континентальну Європу. Боротися тут, в Україні, нашим героям, які на передовій, за що їм земний уклін і щира вдячність.
Якщо прем’єр вимагав від партнерів гарантій, що вони з Україною надовго, то іноземні журналісти своєю чергою були стурбовані тим, чи не будуть витрачені гроші ЄС марно. Наші друзі досі перебувають під враженням від низки гучних корупційних скандалів в українській владі. Такі історії явно не сприяють готовності пересічних мешканців європейських країн і надалі фінансувати Україну зі своїх податків. Зокрема, учасники конференції поцікавилися, чи буде продовжено забезпечення незалежності антикорупційних структур та чи не ризикує повторити Україна досвід Грузії, яка через свої геополітичні кульбіти далеко і надовго віддалилася від євросім’ї. Корецький запевнив, що його не варто підозрювати ані в бажанні звернути євроінтеграцію, ані в намірах наступу на антикорупціонерів.
Про корупційні скандали
Корупційні скандали, які мали місце, зокрема, останній з певними працівниками Генеральної прокуратури, – це, безумовно, неприпустимо. Бридко було слухати ті плівки. Окрім кримінальної відповідальності, є відповідальність інституційна: генеральний прокурор написав заяву на звільнення, а далі правоохоронні та антикорупційні органи будуть робити свою роботу.
Чи буде сприяння антикорупціонерам
Я добре оцінюю роботу антикорупційних органів, і мені здається, що є підтримка і на всіх рівнях, і в рамках антикорупційного законодавства. Точно можу сказати, що уряд докладе максимум зусиль, щоб знайти допустимі й правильні формулювання в текстах законопроєктів (щодо роботи антикорупційних інституцій – «Главком»), щоб вони були проголосовані в парламенті та імплементовані в українське законодавство.
Знову-таки, окрім інституційної потреби в цих законах, є потреба у фінансах. І прийняття цих законів напряму пов'язане з критично необхідною цього року для України міжнародною допомогою. Інакше, як вже неодноразово казав міністр фінансів, ми буквально незабаром почнемо притримувати платежі, щось урізати, щоб бути максимально сфокусованими на головному – Силах оборони. А коли гроші будуть надходити, ми проводитемо платежі, які були зупинені.
Чи не повторить Україна шлях Грузії
Якщо чесно, я навіть і близько не розглядаю сценарій, що ми зійдемо з євроінтеграційного шляху з будь-яких причин. У нас вже є уроки з історії: було декілька дуже практичних шансів прискореного руху до Європейського Союзу, до НАТО, коли була Помаранчева революція, коли стався Майдан… Ми не маємо шансу втратити цю можливість, цього разу на тлі цієї руйнівної жахливої війни, яку розпочала Росія. Україна платить найвищу ціну, і, безумовно, є помилки, недопрацювання – ми це усвідомлюємо. Але я вважаю, що динаміка і прогрес більш ніж суттєві: попри війну, руйнування, смерті Україна стоїть на цьому шляху і я навіть не припускаю, що як мінімум діючий уряд допустить на ньому якісь помилки.
Я є повним адептом нашого євроінтеграційного шляху, і уряд налаштований так само. Це ми точно показали і я показав на двох своїх попередніх місцях роботи практичними діями, а не словами.
Микола Підвезяний, «Главком»
Коментарі — 0