Героя України – Ірині Фаріон. Як Банкова гальмувала петицію

На початку осені відомі політичні та громадські діячі несподівано кинули клич: небайдужі українці мають підтримати електронну петицію про нагородження мовознавиці і колишньої політикині Ірини Фаріон званням Герой України (посмертно). Адже минуло 40 днів після убивства професорки, а потрібних 25 тис. підписів під закликом її відзначити не було зібрано. Цей факт відверто дивував багатьох.

«503 голоси щоб врятувати нашу гідність!.. Підпишіть, хто вважає, що мова має значення», – закликав заступник голови партії «Свобода» з питань політичної освіти, а нині військовий Юрій Сиротюк 3 вересня.

Збір голосів за петицію, який розпочався 24 липня: спочатку він різко стартував, а потім лічильник голосів дуже сповільнився. Враховуючи широку впізнаваність Фаріон, яку висунули на присвоєння найвищої держнагороди, це викликало підозри і різну конспірологію серед її шанувальників. Деякі з відомих підписантів, зокрема народний артист Анатолій Матвійчук, розповіли «Главкому», що віддали свій голос ще на початку збору підписів. Але потім виявилося, що їхніх прізвищ у загальному списку підписантів не виявилося. І цей випадок типовий. Люди успішно проходили авторизацію, вважали, що виконали свою місію, але насправді процедура вимагала ще раз підтвердити свій голос.

Цікава деталь. Що вже згаданий «свободівець» Сиротюк, який закликав «рятувати гідність», також поставив свій підпис лише під вечір 3 вересня. А донька загиблої мовознавиці Софія Особа долучилася до когорти підписанті лише вранці 4 вересня. Хоча її чоловік-військовий і зять покійної Фаріон Василь Особа підписався під петицією ще на початку збору.

Врешті-решт на ранок 4 вересня до фінальної цифри бракувало пару сотень автографів, після збору яких центральна влада має відреагувати на запит суспільства. Та все ж ближче до 16:00 необхідну кількість підписів (25 тисяч) було зібрано.

Нагородити Ірину Фаріон званням Герой України (посмертно). На ранок 4 вересня петиції не вистачало пару сотень автографів.

скріншот із урядового сайту

Ще цікавіше те, що станом на 15 годину 4 вересня не підписалася під петицією майже уся верхівка партії «Свободи», від якої 2012 року Ірина Фаріон потрапила до Верховної Ради. Зокрема, немає підпису лідера націоналістів Олега Тягнибока. Натомість відзначення посмертно мовознавиці підтримало дві доньки політика.

Також не знайшли можливості проголосувати однопартійці Богдан Бенюк, Руслан Кошулинський, Андрій Мохник, Анатолій Вітів (але є підпис доньки Ольги), Олег Гелевей, Олександр Сич, Ігор Янків, Ігор Швайка, «свободівські» мери Руслан Марцінків, Сергій Надал і Олександр Симчишин (щоправда, є підпис рідного брата хмельницького міського голови, депутата Хмельницької облради Віктора Симчишина).

Не зацікавило це звернення до президента і міського голову Львова Андрія Садового та Юрія Бобала, ректора Національного університету «Львівська політехніка» (у цьому виші Ірина Фаріон пропрацювала 32 роки).

«Якби всі люди, котрі прийшли на похорон Ірини Фаріон підписали б петицію, думаю, цих голосів вистачило. Знаєте, пані Ірина була вищою за будь-які партійні організації чи міністерства. Вона була цілою інституцією, яка просувала українську мову», – наголосив автор петиції, керівник Української школи гостинності та експерт із сервісу і готельно-ресторанного бізнесу Михайло Шевелюк.

У розмові з «Главкомом» львів’янин Шевелюк, який назвав себе представником ініціативної групи, що займалася формуванням тексту електронної петиції, поділився сенсаційною інформацією. Виявляється, що спочатку він намагався зареєструвати подібну петицію на сайті президента. Однак там відмовили. Двічі! Саме тому ініціатор збору підписів зробив це на сайті Кабміну. І ось тут починається історія про те, «чому так довго збиралися підписи».

Аргументи підлеглих президента

Отже, громадянин Михайло Шевелюк отримав дві ідентичні відповіді від адміністрації сервісу електронних петицій сайту президента на спроби зареєструвати електронну петицію про присвоєння Героя України (посмертно) Ірині Фаріон. Якщо коротко, то суть відписки була такою: «ініційована петиція президентові України не відповідає визначеним вимогам, а тому її не можливо оприлюднити на сайті глави держави».

Тепер детальніше. Клерки Банкової послалися на Указ президента Леоніда Кучми від 2 грудня 2002 року, під додатками до якого, до речі, стоїть прізвище ексглави адміністрації президента, а тепер обвинуваченого у держзраді Віктора Медведчука. Цей документ передбачає, що подання про присвоєння звання Герой України мають право вносити очільнику країни визначені інституції: Верховна Рада, Кабінет міністрів, Конституційний суд, Верховний суд, Офіс Генерального прокурора, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, а також Комісія державних нагород та геральдики при президентові.

«Органи, яким надано право представляти до присвоєння звання Герой України, надсилають на ім’я президента України подання про присвоєння звання Герой України та нагородний лист установленого зразка, в якому зазначаються конкретні заслуги особи, що стали підставою для порушення клопотання про присвоєння звання Герой України. Водночас в установленому порядку подання та інші матеріали щодо присвоєння І.Д. Фаріон звання Герой України не надходили», – повідомили Шевелюка підлеглі керманича країни.

Громадянин Михайло Шевелюк спробував зареєструвати електронну петицію про нагородження Ірини Фаріон, але отримав дві відмови від адміністрації сервісу електронних петицій сайту президента

Подібна непоступливість з боку адміністрації сервісу електронних петицій сайту президента викликає подив. Адже досі сайт петицій ряснів десятками звернень: дивних, провокаційних, з помилками і навіть антидержавних. Під час війни тисячі родичів загиблих воїнів просять Володимира Зеленського відзначити полеглих бійців званням Герой України (посмертно). Родини загиблих оборонців, як і соратники та близькі Фаріон, реалізовують своє право бути почутими владою за допомогою форми електронних петицій. Залишається загадкою, чому Банкова зупинила петицію саме Фаріон?

Денацифікація і пам’ятник реперу. Про що просять президента?

Наприклад, модератори сайту е-петицій президента спокійно реєструють петиції, які не можна інакше розцінювати, як насмішку, зокрема щодо тієї ж Фаріон. Восени 2022 року громадянин Денис Герман зареєстрував петицію, якою просив президента Володимира Зеленського «звернути увагу на шовіністичні висловлювання пані Фаріон». Однак главі державі не довелося реагувати на це дивне звернення, оскільки воно зібрало лише 83 підписи із 25 тис. необхідних.

Восени 2022 року громадянин Денис Герман зареєстрував петицію, якою просив президента Володимира Зеленського «звернути увагу на шовіністичні висловлювання Фаріон»

скріншот із сайту президента

Ще у розпал вторгнення РФ громадяни Данило-Олександр Климюк і Аліна Хом’як просили керманича країни відзначити званням Герой України Петра Моставчука (псевдонім МС Петя), а також на його честь поставити у Полтаві пам’ятник на місці, де стоїть скульптура російського царя Петра І. Проте обидві петиції зібрали мізер підписів.

Нагадаємо, що Моставчук став відомим на широкий загал після участі у телешоу «Україна має талант», де він читав реп.

скріншоти із сайту президента

Також у 2022 році громадянин Володимир Галушко просив президента призначити генпрокурором голову громадської організації «Центр протидії корупції» Віталія Шабуніна.

Як підсумок, така петиція зацікавила всього десять людей.

Громадянин Володимир Галушко просив президента призначити генпрокурором голову громадської організації «Центр протидії корупції» Віталія Шабуніна

скріншот із сайту президента

За місяць до повномасштабної війни на сайті президента з’явилася петиція, деякі тези якої перегукуються з цілями, які поставив перед собою диктатор Володимир Путін.

«Прошу президента України провести денацифікацію України», – таку вимогу відстоював громадян Микола Ісаєв. Це звернення без проблем було зареєстровано.

За місяць до повномасштабної війни на сайті президента з’явилася петиція, в якій ішлося про заклики до денацифікації України

скріншот із сайту президента

Очікувано, що подібна петиція була приречена на фіаско – її підтримало 19 людей.

Віталій Тараненко, «Главком»