Китай вперше за 16 років змінив закон про мобілізацію

Китай уперше з 2010 року переглянув закон про мобілізацію, розширивши можливості держави на випадок війни. Після оголошення мобілізації влада зможе вилучати цивільний транспорт, використовувати об'єкти інфраструктури та залучати приватний бізнес до оборонних потреб. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Nikkei.

Оновлений закон із посиленими вимогами до громадян та бізнесу набуде чинності у жовтні. Мобілізаційна система має забезпечити перехід країни від мирного часу до війни та передбачає використання економіки, інфраструктури й людських ресурсів для потреб оборони.

Після оголошення мобілізації китайська влада зможе вилучати цивільні автомобілі, залучати об'єкти інфраструктури та використовувати енергетичні потужності. Приватні компанії та громадяни будуть зобов'язані виконувати відповідні розпорядження держави.

За даними Nikkei, нові правила також поширюватимуться на іноземні компанії, які працюють у Китаї. У разі надзвичайної ситуації влада зможе доручити їм виробляти товари для державних потреб.

Окрему увагу в оновленому законі приділено сучасним технологіям. Для мобілізаційних потреб передбачене використання розробок у сфері штучного інтелекту, робототехніки та безпілотників.

Влада разом із приватними компаніями також повинна створювати запаси стратегічно важливих матеріалів та рідкісноземельних металів. Державні відомства мають збирати інформацію про ресурси, виробничі можливості й технології, які можуть бути використані у разі війни.

Зміни до законодавства відбуваються на тлі військової напруги навколо Тайваню. Китайські військові літаки та кораблі регулярно проводять навчання поблизу острова.

Так, 29-30 вересня Міністерство оборони Тайваню зафіксувало дев'ять літаків китайської армії, сім військових кораблів та шість державних китайських суден. У липні Китай також провів у Тайванській протоці дводенні навчання з бойовою стрільбою.

Тайвань зі свого боку також готується до можливого конфлікту. У серпні на острові відбулися десятиденні щорічні навчання Han Kuang. Міністр оборони Тайваню Веллінгтон Ку заявляв, що армія має бути готовою до того, що китайські навчання можуть перерости у війну.

Оборонні витрати Тайваню у 2026 році становлять 3,32% ВВП. Бюджет Міністерства оборони зріс на 25% порівняно з 2025 роком. На 2027 рік уряд запропонував збільшити оборонні витрати ще на 18%.

У грудні 2025 року США схвалили продаж Тайваню озброєнь на рекордні $11,1 млрд. Йдеться про 82 пускові установки HIMARS, 60 самохідних гаубиць M109A7, безпілотники ALTIUS та боєприпаси, що баражують.

Водночас частина вже замовленої американської зброї надходить із затримками. Тайвань ще у 2019 році замовив 66 нових винищувачів F-16, однак досі не отримав жодного. Американські сенатори заявляли про затримку військової допомоги на понад $15 млрд.

Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що під час зустрічей із головою КНР Сі Цзіньпіном обговорював питання Тайваню. Водночас він утримався від повторення позиції Вашингтона щодо острова.