Світ на межі катастрофи. Головні теми Мюнхенської конференції з безпеки

Світ опинився на межі катастрофи - як її не допустити? На це запитання спробують відповісти глави держав та дипломати на черговій, 54-й Мюнхенській конференції з безпеки, яка стартувала сьогодні у Німеччині  о 15.00 (за київським часом). Фахівці з безпеки підготували звіт з похмурою назвою «До прірви - і назад?», в якому вказують нові загрози світу

У форумі візьмуть участь понад 500 осіб, серед них – більш як 20 глав держав і урядів, близько 40 міністрів закордонних справ та міністрів оборони.

Конференція триватиме до 18 лютого, її порядок денний багатий на теми. Як пише у вступі до звіту голова мюнхенської конференції Вольфганг Ішингер, торік світ «занадто близько» підійшов до межі серйозних збройних конфліктів. При цьому Ішингер вказує на дедалі небезпечнішу гру м'язами, яку демонструють Північна Корея та США, суперництво між Саудівською Аравією та Іраном, що поглиблюється, зростаючу напругу між НАТО та Росією. Не обійшли увагою міжнародні фахівці і війну в Україні.

Війна в Україні та непередбачуваність Росії

Однією з головних тем стане загроза з боку Росії. Основною небезпекою у цьому контексті автори доповіді вважають непередбачуваність Путіна. З одного боку, покинути Донбас він вже не може, з іншого – ця ноша стає дедалі важчою для нього на тлі антиросійських санкцій. Майже аналогічна ситуація із Сирією: чіткої позиції щодо того, чи є там все-таки російські військові, влада РФ так і не може сформулювати. Між тим, на території Сирії продовжують гинути російські військові, і громадяни країни-агресора вже почали висловлювати невдоволення з цього приводу.

Для ознайомлення зі звітом мовою оригіналу - натисніть на зображення

Автори доповіді також зауважили «повну невизначеність планів України щодо того, як повертати Донбас».

Фахівці зауважують, що будь-яка невизначеність – це спокуса для агресивних держав «переграти» ситуацію під себе. Будь-яка невизначеність – це і є потенційний «великий конфлікт».

Від Росії на Мюнхенську конференцію з безпеки вирушив міністр закордонних справ Сергій Лавров, його виступ заплановано на 17 лютого. Він планує зустрітися з українським міністром Павлом Клімкіним. Утім маловірогідно, що ця зустріч суттєво вплине на ситуацію на Донбасі.

Та надія на зрушення у проблемі Донбасу таки є. На конференції представники ООН презентують звіт про застосування миротворчого контингенту  в Україні. Крім того, в рамках конференції запланована  зустріч глав зовнішньополітичних відомств країн «нормандської четвірки». Водночас, за словами Клімкіна, ці перемовини відбудуться у форматі трьох – без французького міністра. «Ле Дріан через важливі обставини не може прибути на конференцію в Мюнхен», - пояснив Клімкін, однак поінформував, що перед цим зустрічався з колегою у Парижі, Кувейті.

Клімкін також додав: «важливо, що «нормандія» станом на сьогодні відбудеться, і мені потрібна ця зустріч, щоб представити ключові елементи нашої позиції».

Крім того, сьогодні увечері на конференції виступить президент України Петро Порошенко. Програмою передбачено виступ та його відповіді на запитання.

Мюнхенська конференція з безпеки

США більше не гарант безпеки

Ще у минулому році фахівці з безпеки у Мюнхені висловлювали побоювання, що новообраний президент США Дональд Трамп не звертатиме особливої уваги на міжнародні проблеми, а концентруватиметься на внутрішніх питаннях. Так і сталося. Передвиборче гасло Трампа «Америка передусім!» запрацювало, США відсторонилися від ролі гаранта міжнародної безпеки. «США, схоже, розпрощалися з політикою, що ґрунтується на спільних цінностях», - йдеться у доповіді.

Фахівці також відзначають, що Трампу не цікава дипломатія, розбудова глобальних інституцій, які встановлюють правила формування міжнародних відносин. Видатки з бюджету США на Держдеп значно скоротилися, а на оборону зросли. Автори доповіді прокоментували це явище цитатою американського експерта із зовнішньої політики Джона Ікенберрі: «Найпотужніша держава світу почала саботувати світовий порядок, встановлений нею ж самою».

Водночас не лише самоусунення світового лідера лякає фахівців: вони наголошують, що дії Америки стали непередбачуваними. Поки Трамп повторює мантру про те, що США нікому нічого не зобов’язані, Конгрес своїми діями демонструє, що нічого не змінилось, і всі американські зобов'язання перед НАТО й іншими союзниками в силі.

Ще один приклад непередбачуваності і протиріч - політика США щодо Північної Кореї. Так, Трамп неодноразово заявляв, що розмовляти з Кім Чен Ином він не збирається: мовляв, це марнування часу. Водночас  держсекретар США Рекс Тіллерсон казав, що готовий почати переговори з диктатором, як тільки той погодиться. На тлі пінг-понгу між цими країнами, залякуваннями – і словесними, і ракетними – ситуація стає по-справжньому небезпечною.

Європа може сподіватися тільки на себе

На тлі метаморфоз у Вашингтоні у Європи виникла гостра необхідність піклуватися про власну безпеку. Автори доповіді згадують заяву канцлера Німеччини Анґели Меркель, зроблену після візиту до неї Трампа у травні 2017 року: «Часи, коли ми могли повністю покластися на інших, певною мірою минули… І європейцям слід було б справді взяти свою долю у власні руки».

Зокрема, Меркель говорила про підвищення видатків на оборону. Однак мало лише посилити армію кожної країни ЄС – щоб європейські збройні сили стали ефективнішими, вони мають бути пов'язані між собою мережею, вважають фахівці і вказують на брак такої консолідації. Щоб об'єднати армії, потрібні додаткові кошти, зазначають автори доповіді та підкреслюють необхідність консолідації широко розгалуженої європейської оборонної промисловості.

Разом із тим, експерти, що готували доповідь, все ж вбачають початок інтеграційного руху європейських країн у питанні оборони: 25 країн-членів ЄС вирішили координувати свою оборонну політику та політику безпеки в межах нещодавно заснованої постійної структурної співпраці - PESCO. Французький президент Еммануель Макрон є прибічником ідеї створення спільної європейської армії.

До слова, сама Меркель не братиме участь у конференції: вона залишиться у Берліні, оскільки веде переговори про створення нового німецького уряду.

Проблеми з кліматом та міграцією

У минулому році фахівці з питань безпеки на конференції вже наголошували на кліматичних загрозах. Цьогоріч вони нагадали, що 2017-й, як і два попередні роки, стали найспекотнішими з початку дослідження клімату, а також запам’яталися катастрофічними штормами, посухами і повенями. Автори із жалем констатують, що США вийшли з Паризької кліматичної угоди і не вважають зміну клімату загрозою для безпеки.

Не забули фахівці і про проблему міграції, яка є наслідком збройних протистоянь. «Продовження численних довготривалих збройних протистоянь було однією з основних причин міграції, переміщення та голоду», - зазначають автори дослідження у частині, присвяченій Африці та міграції.

Наталія Сокирчук, «Главком»