Акції Boeing впали після заяви Трампа про те, що Китай замовив 200 літаків
Акції Boeing впали на 4,1%
Президент США Дональд Трамп заявив, що Китай погодився придбати 200 літаків Boeing. Ця цифра виявилася значно меншою, ніж очікували аналітики, і акції авіабудівника впали. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Reuters.
Подробиці угоди, зокрема терміни та моделі поставок літаків, поки що невідомі. Водночас кількість замовлених літаків значно менша за приблизно 500 бортів, про які сторони вели переговори перед зустріччю Трампа та Сі Цзіньпіна.
«Сьогодні він погодився на одне: він збирається замовити 200 літаків... 200 великих», – сказав Трамп, маючи на увазі Сі.
Акції Boeing впали на 4,1% під час торгів у четвер.
Конкуруючі авіабудівники ведуть запеклу боротьбу за продажі в Китаї – другому за величиною авіаційному ринку світу. У 2010-х роках Airbus випередив Boeing і захопив більшу частину ринку, навіть відкривши завод з кінцевого складання літаків A320 у Тяньцзіні. Пекін змушений купувати літаки в обох виробників, щоб встигати за стрімким зростанням попиту на авіаперевезення.
На думку багатьох аналітиків, Китаю зараз потрібно замовити до 1 тис. нових літаків. Згідно з ринковими прогнозами Boeing і Airbus, до 2045 року країні знадобиться щонайменше 9 тис. нових літаків. Велике замовлення Boeing було однією з багатьох ділових угод, які, як очікувалося, мали бути укладені в результаті цього саміту.
Нагадаємо, Дональд Трамп 14 травня прибув до Великої зали народних зборів у Пекіні для переговорів із Сі Цзіньпіном. Під час зустрічі сторони обговорили війну в Україні, ситуацію на Близькому Сході, Корейський півострів та питання Тайваню.
До слова, Трамп офіційно запросив Сі Цзіньпіна відвідати Білий дім 24 вересня 2026 року.
Як повідомлялося, під час офіційної зустрічі президента США Дональда Трампа та голови КНР Сі Цзіньпіна у Пекіні увагу журналістів привернуло не лише саме спілкування політиків, а й їхнє рукостискання.
Зауважимо, перший день переговорів Дональда Трампа з Сі Цзіньпіном у Пекіні засвідчив принципову різницю в логіці двох лідерів: американський президент робив ставку на особисту симпатію та розмови про партнерство, тоді як китайський з перших хвилин встановлював межі можливого діалогу.
Читайте також:
Коментарі — 0