Нафтова криза в РФ: видобуток впав до історичного мінімуму

У квітні російська нафтова галузь зіткнулася з найрізкішим падінням показників з часів пандемії COVID-19. Через пошкодження інфраструктури видобуток впав на сотні тисяч барелів на добу. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на агенцію Reuters.

Аналітики видання зазначають, що внаслідок успішних атак українських безпілотників на нафтопереробні заводи та термінали, Росія була змушена суттєво скоротити видобуток нафти та обмежити її постачання до Європи. 

За оцінками експертів, у квітні 2026 року обсяги видобутку в РФ могли знизитися на 300–400 тис. барелів на добу порівняно із середніми показниками початку року. Якщо ці цифри підтвердяться офіційною звітністю, це стане найрізкішим місячним падінням за останні шість років – з моменту глобальної кризи, спричиненої пандемією COVID-19.

Основне скорочення, як зазначає видання, торкнулося родовищ Західно-Сибірського басейну. Цей регіон є критично важливим для російського нафтового сектору, який залишається головним джерелом фінансування військової машини Кремля.

Аналітики твердять, що частину втрат можуть компенсувати зовнішні фактори. Зокрема, ескалація навколо Ірану, що спричинила перебої з постачанням на світовому ринку, підтримує високі ціни на нафту. Міністр фінансів РФ Антон Силуанов заявив, що це дозволить частково зменшити дефіцит бюджету.

Останніми тижнями Україна активізувала удари безпілотниками по ключовій нафтовій інфраструктурі Росії, включно з найбільшими західними портами та нафтопереробними підприємствами. Атаки призвели до масштабних пожеж і перебоїв у логістиці.

За додатковими оцінками джерел і розрахунками Reuters, у порівнянні з кінцем 2025 року падіння видобутку у квітні може сягати 500–600 тис. барелів на добу. Водночас такі щомісячні коливання не обов’язково свідчать про довгострокове зниження річних показників.

Зауважимо, російська влада вирішила фактично повернутися до моделі державного планування у паливній сфері після серії ударів українських дронів по нафтопереробних заводах, які суттєво вдарили по виробництву бензину і дизеля. Йдеться про запровадження обов’язкових для виконання вказівок для нафтових компаній щодо обсягів виробництва, постачання пального на внутрішній ринок, експорту та продажів на біржі. 

«Главком» писав, що глобальний ринок нафти зазнав системних змін після війни в Ірані, що поставило під сумнів повернення до колишніх низьких цін на енергоносії. Ціни на нафту можуть не повернутися до попередніх рівнів навіть у разі стабілізації ситуації навколо Ормузької протоки. Аналітики наголошують, що світова економіка відходить від моделі «точно вчасно», яка домінувала до 2020 року. Тоді компанії закуповували ресурси лише під поточні потреби, мінімізуючи витрати. Війни в Україні та Ірані змусили держави та бізнес переходити до принципу «про всяк випадок», накопичуючи резерви.

Нагадаємо, щонайменше два підсанкційні іранські танкери змогли пройти Ормузьку протоку, ймовірно використавши новий обхідний маршрут.

За даними систем відстеження суден, танкер для перевезення скрапленого газу G Summer увійшов до Перської затоки, пройшовши між іранськими островами Ларак і Кешм.