Російські підприємства почали масово банкрутувати після підвищення податків

Російську Федерацію накрила масштабна хвиля фінансової неспроможності. У першому кварталі 2026 року в країні-агресорці зафіксовано різке зростання кількості банкрутств індивідуальних підприємців та звичайних громадян. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на російські медіа.

Повідомляється, що найбільш катастрофічна ситуація склалася у сфері малого та середнього бізнесу. Кількість банкрутств російських підприємців із боргами понад 1 млн рублів, які звернулися до суду через фінансову неспроможність, зросла на 29% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 8 146 випадків.

Загалом динаміка руйнації російського бізнесу виглядає лякаюче: показник першого кварталу 2026 року виявився у 2,6 раза більшим, ніж за той же період 2024-го (3 134), та у 3,3 раза вищим, ніж у першому кварталі 2023 року (2 492).

Крах фізосіб та мільярдні претензії кредиторів

Проблеми бізнесу дзеркально відображають загальний фінансовий стан населення РФ. За перші три місяці року статус банкрута через суд набули 137 466 росіян (зростання на 13,7%). Ще 16 400 осіб визнали себе банкрутами у позасудовому порядку.

Паралельно з цим кредитори почали виставляти боржникам значно більші рахунки. Загальна сума вимог до громадян-банкрутів підскочила на 20% і досягла астрономічних 293,1 млрд рублів.

Найчастіше фінансові претензії висувають:

• Банки – 55% випадків (і половина від усієї суми боргів);
• Податкові органи РФ – 19% випадків (але аж 36% від загальної суми заборгованості);
• Колектори – 20% випадків.

При цьому російські суди почали закручувати гайки. Банкрутство перестає бути легким способом списання боргів: росіянам у 2,6 раза частіше відмовляли у звільненні від фінансових зобов'язань. Крім того, суди дедалі рідше погоджуються на реструктуризацію і зазвичай одразу переходять до примусового арешту та реалізації майна боржників на торгах.

Причини колапсу

Російські експерти визнають, що масовий крах підприємців є закономірним результатом поточної економічної політики Кремля. Головними тригерами стали критичне підвищення податкового навантаження, стрімке падіння купівельної спроможності росіян та рекордно висока ключова ставка Центробанку РФ, яка робить кредити недоступними.

Ситуацію погіршує жорсткий дефіцит ліквідності всередині країни. Опитування компанії «Актіон фінанси» продемонструвало, що 53% російських компаній уже зіткнулися з касовими розривами (відсутністю грошей на поточні витрати).

При цьому для кожної четвертої компанії (27%) ця проблема виникла вперше в історії. Щоб бодай якось утриматися на плаву, третина підприємств змушена брати дорогі короткострокові кредити, а деякі йдуть по гроші до приватних інвесторів чи мікрофінансових організацій під шалені відсотки.

«Главком» писав, що Центральний банк Російської Федерації почав стрімко скорочувати свої золоті запаси для покриття дефіциту державного бюджету. З початку року відомство продало майже 28 тонн золота на суму близько $4,3 млрд. Це стало найбільшим падінням обсягів дорогоцінного металу в резервах країни з 2002 року. Аналітики зазначають, що станом на 1 травня золотий запас Росії скоротився до 2298 тонн. Цей показник став мінімальним від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

До слова, у центральній Росії після нещодавніх атак українських дронів більшість великих нафтопереробних заводів або призупинили роботу, або скоротили виробництво палива. Сукупна потужність підприємств, які повністю або частково зупинили процеси, перевищує 83 млн тонн на рік (близько 238 тис. тонн на день). Це становить близько чверті від загальної потужності нафтопереробки у РФ. Зазначається, що вказані заводи забезпечували понад 30% російського бензину та близько 25% дизельного палива.