Фінляндія йде у НАТО, а Швеція – на паузі. Туреччина озвучила свої умови кандидатам

Туреччина розпочинає процес затвердження заявки Фінляндії до НАТО. Питання буде розглянуте у турецькому парламенті. Про це заявив президент Реджеп Тайїп Ердоган на спільній прес-конференції з фінським колегою Саулі Ніїністе в п'ятницю в Анкарі. Про це пише видання Аnadolu

Він наголосив, що Туреччина завжди підтримувала політику «відчинених дверей» НАТО.

За його словами, Фінляндія зробила «щирі та конкретні кроки» щодо усунення стурбованості Анкари у сфері безпеки». «Рішення про окремий розгляд заявок до НАТО було прийнято у світлі відсутності у Фінляндії акцій посібників терористів, чого не скажеш про Швецію», – сказав Ердоган.

Що стосується заявки Стокгольма на вступ до військово-політичного блоку, президент Туреччини заявив, що переговори зі Швецією щодо заявки до НАТО продовжаться у світлі принципів Альянсу і з урахуванням ставлення Анкари до теми боротьби з тероризмом.

«Анкара передала Стокгольму список із 120 терористів. Без видачі цих злочинців Туреччини, позитивне ставлення до заявки НАТО неможливе. Питання боротьби з тероризмом – «червона лінія» для Туреччини. Ставлення Анкари до заявки Стокгольма визначать конкретні кроки шведської сторони», – пояснив Ердоган.

Президент наголосив, що Анкара сповнена рішучості усунути загрозу тероризму в регіоні, раз і назавжди закривши цю тему для майбутнього Туреччини.

Ердоган висловив сподівання, що заявку Фінляндії до НАТО буде затверджено парламентом до травневих виборів у Туреччині.

«Впевнений, що Фінляндія в лавах НАТО зробить вагомий внесок у глобальну безпеку та стабільність», – сказав президент Туреччини.

Політик зазначив далі, що Туреччина вважає значущою позицію Фінляндії щодо підтримки кандидатури Анкари на повноправне членство в ЄС.

Турецький лідер нагадав, що дивідносини між двома країнами були встановлені ще в 1924 році, і відтоді лише зміцнювалися, наочним прикладом чому стала підтримка, надана Фінляндією Туреччини на тлі лютневих землетрусів.

Ердоган також наголосив на значущості розвитку економічних зв'язків з Фінляндією. Політик повідомив, що товарообіг між Туреччиною та Фінляндією за підсумками 2022 року сягнув 2 млрд доларів. «Наша мета довести цей показник на початковому етапі до 3 млрд. доларів, а потім і до 5 млрд. доларів», – зазначив лідер Туреччини. Політик повідомив, що обговорив із Ніїністе і тему кризи навколо України.

Саулі Ніїністе назвав рішення Анкари про підтримку заявки Гельсінкі на вступ до НАТО «важливою новиною для всіх жителів Фінляндії». «Ми дуже вдячні вам», – сказав президент, звертаючись до Ердогана.

Президент Туреччини пізніше  провів  телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. Він озвучив позицію Анкари з цього питання, наголосивши на необхідності вжити кроків щодо усунення законних побоювань Туреччини у сфері безпеки. Просування у процесі вступу Швеції та Фінляндії до НАТО неможливе без практичних кроків щодо усунення стурбованості Анкари та письмових зобов'язань щодо перегляду парадигми підходів скандинавських країн до боротьби з тероризмом та оборонно-промислової співпраці, заявив Ердоган.

Держави-члени підписали протоколи про приєднання Фінляндії та Швеції до Північноатлантичної ради 5 липня 2022 року. Ці країни стануть членами НАТО, як тільки всі держави-члени організації ратифікують протоколи про вступ.

На сьогодні з 30 країн НАТО лише Туреччина та Угорщина поки не ратифікували членство Швеції та Фінляндії. Раніше в березні парламент Угорщини переніс голосування щодо ратифікації членства Швеції та Фінляндії в альянсі, тепер воно має відбутися наприкінці березня

Нагадаємо, раніше Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, говорячи про можливий вступ Фінляндії до НАТО, заявив, що Анкара дотримується існуючої процедури щодо вступу нових країн до НАТО.

Читайте також: