Європейські лідери розробили план протидії Трампу

Лідери країн Європейського Союзу провели екстрену закриту нараду в Брюсселі для узгодження спільної стратегії реагування на агресивну зовнішню політику президента США Дональда Трампа. Як інформує «Главком», американське видання The New York Times оприлюднило деталі цієї зустрічі. Головною темою нічних переговорів стало стрімке погіршення відносин зі Сполученими Штатами та план дій на випадок їх подальшого псування.

За інформацією джерел газети, зустріч відбулася в напруженій атмосфері, а на столі були традиційні страви – курча та запечений пастернак.

Три підходи до Трампа

Позиції лідерів дещо розділилися, проте зійшлися у спільній меті – виживанні без огляду на Вашингтон:

Канцлер ФРН Фрідріх Мерц наполягав на негайному скороченні бізнес-регуляцій для пожвавлення економіки та зменшенні залежності від американського ринку.

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що повагу Трампа можна здобути лише силою і готовністю давати дзеркальну відсіч його погрозам.

Прем’єрка Італії Джорджа Мелоні, яку вважають ідеологічно близькою до Трампа, закликала не спалювати мости і продовжувати діалог.

У чому суть плану

У результаті дискусій з’явився умовний план дій. У короткостроковій перспективі Європа планує «заспокоїти» Трампа посиленням безпеки в Арктиці. Обговорюється створення місії НАТО Arctic Sentry («Арктичний вартовий») із залученням дронів та флоту. Це має продемонструвати Вашингтону, що ЄС готовий захищати полярний регіон (і Гренландію) від Росії та Китаю самотужки.

Стратегічна ж мета – розірвати ланцюги залежності. Європа прискорює пошук нових ринків (зокрема, оголошено про торгову угоду з Індією) та планує створення власного ринку капіталу, щоб не покладатися на американські банки та технології.

Слабкі місця плану

Водночас реалізація стратегії наштовхується на внутрішні суперечки. Країни Східної Європи, зокрема Польща та Балтія, побоюються, що конфронтація з Трампом через Гренландію може відвернути увагу від головної загрози – війни в Україні. Для цих держав американська військова допомога Києву залишається пріоритетом, яким вони не готові ризикувати заради економічних амбіцій «старої Європи».

Раніше Європейський Союз ухвалив рішення скоротити енергетичну залежність від Сполучених Штатів, яка виникла за останні роки на тлі відмови від російського газу. Причиною цьому стали останні заяви американського президента Дональда Трампа про намір контролювати Гренландію.

Нагадаємо, представники Сполучених Штатів, Данії та Гренландії відновили переговори для врегулювання дипломатичної кризи навколо арктичного острова. За даними МЗС Данії, високопосадовці трьох сторін зустрілися, щоб обговорити, як можна врегулювати занепокоєння Вашингтона щодо безпеки в Арктиці, водночас дотримуючись «червоних ліній» Копенгагена.

До слова, президент США Дональд Трамп повідомив, що розробив рамковий план, який, за його словами, відповідає його баченню майбутнього статусу Гренландії. Він заявив, що домовленість, яку він обговорював із Марком Рютте, означає відмову від запровадження нових тарифів проти європейських країн, які виступали проти його ідей щодо анексії острова. Він також зазначив, що тривають додаткові обговорення щодо системи протиракетної оборони «Золотий купол», у якій Гренландія, за його словами, відіграватиме важливу роль.