Хорватія відмовилася транспортувати російську нафту для Угорщини та Словаччини
Загреб заявив, що країни ЄС більше не мають технічних причин залишатися залежними від російських енергоресурсів
Хорватія відмовилася дозволити транзит російської нафти через нафтопровід Adria на прохання Угорщини та Словаччини. У Загребі наголосили, що Європа має відмовлятися від залежності від російських енергоресурсів. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на допис міністра економіки Хорватії Анте Шушняря.
Із проханням забезпечити транспортування російської нафти 15 лютого виступив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто після зустрічі з міністеркою економіки Словаччини Денісою Саковою. Сторони надіслали спільний лист до Хорватії, заявивши, що «безпека енергопостачання країни ніколи не повинна бути ідеологічним питанням».
У відповідь міністр економіки Хорватії Анте Шушняр заявив, що нафтопровід Adria технічно готовий до роботи, однак це не є підставою для продовження залежності від російської нафти.
Croatia has acted responsibly and transparently on regional energy security - and we will do so again for our Hungarian @FM_Szijjarto and Slovak friends @SakovaSr, while fully respecting our Ukrainian allies and the daily suffering they endure.
When we were told the Adria… pic.twitter.com/huJ8aXyNyU
«Барель, куплений у Росії, може здаватися дешевшим для деяких країн, але він допомагає фінансувати війну та напади на український народ. Час покласти край цьому військовому спекулюванню», — наголосив він.
Шушняр підкреслив, що Хорватія не дозволить поставити під загрозу стабільність постачання палива до Центральної Європи. За його словами, країна готова допомагати партнерам шукати альтернативні рішення у межах законодавства Європейського Союзу та правил OFAC.
Раніше стало відомо, що експорт російської нафти до Китаю зростає третій місяць поспіль і вже у лютому може встановити новий історичний рекорд. Пекін закуповує понад 2 млн барелів на добу, скориставшись значними знижками після різкого скорочення імпорту з боку Індії. Аналітики зазначають, що така концентрація поставок посилює залежність Москви від китайського ринку та розширює економічні важелі впливу Пекіна.
Коментарі — 0