Українці пережили культурний шок на навчаннях НАТО: перерви на каву замінили бойову підготовку

Українські військові, які брали участь у навчаннях НАТО, пережили культурний шок від того, як воює альянс, – постійні перерви на каву, зони заборони польотів дронів і розгублені західні солдати. Їхній вердикт виявився нищівним і став приводом для радикальних висновків щодо перебудови Бундесверу. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на видання Welt.

П'ять уроків для Бундесверу

Видання виокремлює п'ять головних висновків, які Німеччина може винести з українського досвіду:

• темп і ефективність рухають війну дронів і ШІ – українські підрозділи постійно вчаться одне в одного, щойно одна бригада напрацьовує нову спроможність, інші миттєво її переймають;
• інновації потребують молодих управлінців – символом цього видання називає колишнього міністра оборони Михайла Федорова, а також молодих командирів на кшталт 34-річного Юрія Федоренка («Ахіллес»), який очолює 429-й полк безпілотних систем;
• спецслужби відіграють вирішальну роль – ГУР і СБУ масштабно наростили власні спроможності, регулярно ліквідовуючи високопоставлених російських офіцерів і проводячи диверсійні операції;
• мобілізація і масштабування потребують завчасної підготовки – Україні довелося за лічені тижні мобілізувати сотні тисяч людей, попри брак інструкторів і полігонів;
• обороноздатність вимагає суспільних обов'язків – військо великою мірою складається з мобілізованих цивільних, і суспільство мусить бути готове до тривалої війни.

Що сказали українські бійці

Командир бригади «Любарт» Вадим Крикун, чиї підрозділи брали участь у навчаннях, розповів виданню, що справжня проблема – це швидкість, з якою змінюється війна. «Ми розробляємо інструмент – противник розробляє протиотруту. Хто розслабився чи запишався собою, той миттєво відстає», – зазначив він.

Крикун також описав специфіку української армії: «Наша армія по суті є армією цивільних. Мене теж після 2022 року мобілізували знову». За його словами, українські військові внутрішньо змирилися з тим, що воювати доведеться все життя, – але він не впевнений, чи готові до такої жертви громадяни інших європейських країн.

Проблема з мобілізацією не лише в Україні

Видання зазначає, що Німеччина стикається зі схожими викликами: попри високі фінансові стимули, Бундесверу досі не вдається набрати достатньо добровольців для Литовської бригади. Автори наголошують – обороноздатність не виникає лише з мільярдів фінансування, вона передбачає й суспільні обов'язки, від військової служби до розбудови цивільного захисту та укриттів.

Нагадаємо, про необхідність переймати бойовий досвід України раніше заявляв і командувач Сухопутних військ Німеччини генерал-лейтенант Крістіан Фройдінг, який назвав українську армію не лише найбоєздатнішою, а й однією з найбільших у Європі.