Путін втратив простір для маневру. Аналітики назвали чотири сценарії закінчення війни

Російський диктатор Володимир Путін опинився у ситуації, коли кожен із можливих варіантів подальшої ескалації війни несе для Кремля серйозні ризики. На цьому тлі західні країни готуються до напруженого літа, очікуючи, що Москва може вдатися до нових кроків, аби змінити перебіг війни. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на колонку оглядача Гідеона Рахмана у Financial Times.

Варіанти розвитку подій

Автор зазначає, що останні українські удари по російській паливній інфраструктурі суттєво посилили тиск на Кремль та стали однією з причин найбільшої паливної кризи в Росії за останні десятиліття. Це також змусило частину західних лідерів говорити про зміну ситуації на користь України.

Втім, як наголошує оглядач, майже ніхто не очікує, що Путін добровільно визнає поразку. Саме тому західні союзники аналізують можливі сценарії подальших дій Росії.

За оцінкою аналітиків, Кремль має чотири основні варіанти ескалації. Перший передбачає посилення наступальних дій на фронті та спробу переламати ситуацію військовим шляхом. Другий – застосування тактичної ядерної зброї. Третій – пряму конфронтацію з країнами НАТО. Четвертий – розширення гібридної війни, зокрема через диверсії, кібератаки та удари по критичній інфраструктурі західних держав.

У матеріалі зазначається, що російська армія продовжує зазнавати значних втрат. За оцінкою фінської аналітичної групи Black Bird Group, у червні Росія вперше з 2023 року зафіксувала чисті територіальні втрати. Водночас західні чиновники вважають, що щомісяця російські війська втрачають близько 35 тис. військових убитими або пораненими.

Що стримує Кремль

Оглядач також звертає увагу, що оголошення нової масштабної мобілізації може викликати невдоволення всередині Росії, тоді як застосування ядерної зброї загрожує безпосереднім втручанням Заходу у війну. На думку західних політиків, додатковим стримувальним фактором є позиція Китаю, який неодноразово сигналізував Москві про неприпустимість ядерної ескалації.

Ще одним можливим сценарієм називають провокації проти країн Балтії або Польщі. Однак автор вважає, що прямий напад Росії на НАТО залишається малоймовірним через високий ризик масштабної військової відповіді Альянсу.

Найімовірніший сценарій

Натомість найбільш реалістичним напрямком ескалації Financial Times називає гібридну війну. Йдеться про кібератаки, диверсії, спроби пошкодження підводних кабелів, енергетичної інфраструктури та інші приховані операції, які вже неодноразово ставали предметом занепокоєння західних спецслужб.

Попри це, оглядач доходить висновку, що жоден із можливих сценаріїв не гарантує Кремлю стратегічного успіху. Саме тому, якщо Україна та її союзники збережуть тиск на Росію протягом найближчих місяців, до кінця року Москва може бути змушена відмовитися від своїх максималістських цілей і перейти до пошуку шляхів завершення війни.

Нагадаємо, раніше очільник військової розвідки Швеції Томас Нільссон заявив, що навіть зміна влади в Росії після завершення правління Володимира Путіна навряд чи призведе до кардинальної зміни зовнішньої політики країни. За його словами, проблема полягає не лише в особі російського диктатора, а й у сформованій державній системі та настроях значної частини російського суспільства. Водночас він наголосив, що російська економіка вже стикається із серйозними труднощами, хоча ознак швидкого падіння чинного режиму наразі немає.