Нуль балів для Польщі. Шахрайство чи брехня?

Усе таки ще раз звернуся до питання ганебного нуля, який так зване «фахове» журі поставило польському виконавцю.

Ніхто не каже, що вони мали дружньо виконати якусь політичну волю й ставити саме 12 балів. Кожен має свої критерії.

Але це конкурс симпатій. І навіть, якби польський виконавець співав дуже погано (а він виконав свій номер дуже добре), в будь-якій іншій країні був би якийсь позитивний бал. Але нуль – це свідчення, що за нього не проголосували всі члени журі. Точніше, ніхто взагалі не дав вище 2-3 місця.

А тут починається якийсь гидотний детектив. Найперше, не до кінця зрозуміло, чи члени того журі знали: дають вони бали, чи визначають місце виконавця, бо у відмазках пішов якийсь різнобій.

Ірина Федишин уже заявляє, що надала Польщі 10 (місце, чи балів? Однак, це близько до середини) і навіть фото свого бюлетеня показує. Андрій Капраль твердить, що поставив польського виконавця на 7 місце з 24-ох. Голова журі Лисиця взагалі відповів доволі хамовито й потім закрив акаунт.

Зате за чоловіка чомусь усе стала пояснювати дружина. З її допису бачимо, що йдеться вже не про місце, а чомусь про бали. Але вона стосовно чоловікових балів за Польщу пише, що «це були бали, за які не соромно».

Маємо трьох членів комісії, які твердять, що поставили значні бали польському виконавцю, не найвищі, чого від них ніхто не вимагав, але гідні, як ми й очікували. Ще два члени або уникли пояснень, або я їх просто не побачив. Але навіть, якщо припустити, що ті два виставили «0», тобто, поставили польського виконавця на одне з двох останніх місць, то ніяк не складається.

Бо, коли є сьоме місце, 10-те місце (чи 10 балів?) та «місце, за яке не соромно», то в середньому навіть з двома нулями ніколи не вийде той самий нуль. Абсолютно ніколи.

Тому зараз кидати камінням у всіх членів журі я не готовий. Бо тут щось аж надто дивне. Цілком можу повірити, що вони дійсно поставили Крістіану Охману середні оцінки. Це не те, чого б ми хотіли, але й не скандал. Тоді виходить, що хтось обнулив рішення журі конкретно щодо Польщі.

Може й ще щось попереставляв. І зараз з цього приводу мінкульт мав би організувати службову перевірку. Тим більше, що Ткаченко вже заявляє, що це ганьба. Є реальні анкети членів журі. Якщо в них сумарно виходить для Польщі вище одного бала, а в Турин передали нуль, то це вже кримінальний злочин.

Де його могли скоїти? Або на суспільному, яке вже брудно петляло з підрахунком голосів на відборі, збивало підрахунок тощо. Чи там могли бути зацікавлені особи, які б пішли на таке порушення? Адже цим займаються не ті журналісти, яких ми бачимо в ефірах, це їхній адмінапарат формує всі ці комісії та журі. У відборі це було дуже явно. Зараз мотиву ніби не вловлюю, але один раз шахраював, хто ж тобі повірить. А шахрайство явне.

Але є й інший нюансик. Щось дивне відбулося під час оголошення результатів журі вже на рівні головних організаторів. Зараз розгоряється скандал із Грузією й Азербайджаном. Їхні мовники твердять, що дали Україні найвищий бал, а вийшло значно скромніше. І для Азербайджану взагалі вимкнули включення їхньої представницею й зачитали з Турину.

Отже, я не знаю, хто брехав, а хто шахраював, підозрювати можна всіх. Але якраз усі ті, хто не шахраювали й не брехали, повинні зараз вимагати розслідування (внутрішнього або й міжнародного). Бо це вже не справа їхньої персональної честі, а наших стосунків з дружнім народом. І мене дивує це незрозуміле мовчання саме щодо встановлення правди.