Як нам реформувати митницю. Сім нот, що дозволять зіграти нову гармонію

За роки незалежності митницю очолювали: генерал МВС, генерал СБУ, чиновники з Мінфіну, з Кабміну, народні депутати і просто політики. Власне, митники також бували, але не часто, коли митниця перебувала у сфері впливу того чи іншого олігарха. За вплив на митницю боролися президенти, прем'єри, інколи навіть голові Верховної Ради випадало повпливати на призначення своєї креатури.

Весь цей час митниця розглядалася як годівниця того, під чиїм впливом вона була. Тридцять років митниця спрямовувалася, перш за все, на поповнення партійної каси та приватне збагачення кураторів. І призначення вже шостого керівника є свідченням, що простою заміною кадрів нічого не змінити.

Нардеп Ярослав Железняк нині звернув увагу, що неналежний рівень заробітної платні, який для новоприйнятого працівника складає 12 654 грн (до оподаткування), є ключовим бар’єром для удосконалення. І що перезавантаження за участі міжнародних партнерів дасть змогу призначити чесного та непідкупного керівника служби, який й проведе реформи, що виведуть українську митницю на один рівень із сінгапурською чи шведською.

Але на мій погляд, ідея дещо ідеалістична. Нещодавній факт отримання хабаря головою Верховного суду, який отримував заробітну плату у розмірі сотень тисяч гривень на місяць, спростовує тезу про високу зарплату як запобіжник для корупційної діяльності. Тому у першу чергу необхідно змінювати систему, правила гри, а лише після цього – матеріальне заохочення окремого працівника. Бо саме правила гри (або як зараз модно говорити в експертному середовищі інститути) формують певну поведінку людини. Тобто, саме внутрішні правила гри, які складалися десятиріччями на митниці, є базисом поведінки окремих співробітників.

На жаль все, що зараз відбувається – це не порушення норми, це і є закореніла норма…

Наприклад, як так склалося, що в умовах війни Митна служба стала одним із найпроблемніших державних органів? Як сталося так, що за каденцію діючого президента на Митниці змінилося шість керівників, а реально реформувати орган нікому не вдалося? Ну і хрестоматійне: що не так, чому не так і що треба зробити, щоби було так?

Безумовно, для того, щоби убезпечити суспільство від суб’єктивного бажання просто прибирати людей, слід змінювати правила гри, а не просто «тасувати» керівників. А в умовах крайнього ресурсозбереження слід взяти передовий досвід інших країн, застосувавши його у нашій новій реальності. Бо як говорив американський медичний бізнесмен Нельсон Джексон: «Я не вірю у те, що хтось може виконувати сьогоднішню роботу вчорашніми методами і залишитися у бізнесі завтра». І от це наше завтра залежить від того, як ми використаємо наші шанси сьогодні.

Можливо, ми використаємо досвід Сінгапуру, де з 1997 року функціонує електронна система Єдиного вікна TradeNet, зручна для всіх сторін митної взаємодії. Причому, інформування й прозорість є одними з основних важелів боротьби з корупцією, яка завжди проводилася у Сінгапурі.

Аналогічною та ефективною, за принципом Єдиного електронного вікна, є робота митної служби Швеції. Усі дані від суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності консолідуються через державний митний орган, а потім за запитами направляються у службу ветеринарного й фітосанітарного контролю, державну податкову й банківську системи.

На окрему увагу заслуговує практика управління митними послугами у США, оскільки саме митна служба США визнана у світі, зокрема й Всесвітньою митною організацією, найбільш розвинутою.

Разом із тим варто зазначити, що й Україна навіть у кризових умовах не «задніх пасе» у питаннях технічного обладнання митниці, розробки і впровадження автоматизованих інформаційних систем, використання мобільних і стаціонарних сканерів, проведення локальних експериментів з обміну інформацією в окремих пунктах пропуску на кордоні з певними країнами ЄС тощо.

Все це так, але є одне важливе але – це неприпустимих масштабів корупція. Та сама, що «чим більше узнаю митників, тим більше подобаються даїшники». Потрібно змінювати систему, систему корумповану, а значить таку, що робить митницю функціонально та інституційно неспроможною. І усі попередні недавні спроби так званого реформування, як з’ясувалося, були лише римейками того, що фактично і так існує.

Так а шо ж робити? Реформа повинна бути ще й комплексною, такою, що охоплює увесь блок відповідних інституцій. Дозволю собі привести пропозиції у повному обсязі, з огляду на значущість, на мою думку, їх висновків та масштабів для держави. Отже, напрями удосконалення діяльності Державної митної служби:

Перетворення митниці на повноцінну державну інституцію зі спеціальним статусом та унікальними повноваженнями. Позбавлення митниці від надмірного впливу політиків, силових структур (СБУ, Бюро економічної безпеки, ДБР, поліція, прокуратура), а також, державних владних інституцій як на центральному, так і на регіональному рівнях. Окрім того, митниця не має розглядатися лише як фіскальний інструмент наповнення бюджету.

Створення збалансованої митної системи України слід проводити з позицій унеможливлення дискреційних повноважень – можливості митних підрозділів самостійно на свій власний розсуд визначати ширину і глибину своїх повноважень. Дискреція (вирішення посадовою особою або державним органом будь-якого питання на власний розсуд, – «Главком») ще не дорівнює корупції, однак з урахуванням супутніх факторів є благодатним ґрунтом для перетворення у корупційний ресурс.

З урахуванням того, що ЄС, передусім, то є митний союз, та з огляду на євроінтеграційний курс України та її приєднання до митного безвізу з ЄС, слід корегувати власні заходи з європейським пакетом UCC (митний кодекс ЄС). Так, реінжиніринг бізнес-процесів слід розпочинати з дотримання прозорих та уніфікованих митних правил та процедур, якнайшвидшого максимального впровадження IT-процедур для мінімізації людського впливу, синхронного розвитку національного митного законодавства з європейським. Децентралізація повноважень керівникам структурних підрозділів (представництвам) по регіонам задля активізації підприємницької діяльності.

Широка комп’ютеризація та діджиталізація митних систем. Необхідно автоматизувати митне оформлення значної частини імпорту настільки, щоби отримувач товару самостійно декларував його в електронному застосунку і сплачував за нього податки протягом хвилини, пред'являючи для отримання товару згенерований у застосунку QR-код (наприклад, застосунок Smart Customs, розроблений Державним митним комітетом Азербайджану, який можна завантажити з Google Play,  дозволяє кожному мешканцю країни декларувати і сплачувати податки не лише за зарубіжні посилки, але й, зокрема, автомобілі).

Удосконалення механізму обміну даними, синхронізація даних у першу чергу між ДМС та Державною податковою службою, а також іншими державними органами задля можливості урахування встановленої митної вартості і подальшого економічного обігу.

Розширення практики використання статусу авторизованого економічного оператора через формування пропозиції його оформлення для доброчесних бізнесів, а також доопрацювання механізму набуття цього статусу, можливо в автоматичному режимі (тобто через виконання певних критеріїв).

Удосконалення підходу до визначення митної вартості, з метою оптимізації навантаження на співробітників ДМС та підвищення рівня неупередженості діяльності ДМС, передбачає:

• 1ризик-орієнтований підхід для первинної перевірки митних декларацій;
• перевірка декларацій, які викликають сумніви з боку співробітників та формування пропозицій щодо, наприклад, зміни (збільшення) митної вартості;
•  узгодження «відкоригованої» митної декларації з декларантом;
• застосування, за бажанням, декларанту позасудового механізму для аудиту «відкоригованої» митної декларації через залучення незалежних експертів, працюючих в акредитованих експертних організаціях (наприклад Торгово-промислова палата України, Укрпромзовнішекспертиза тощо). Вибір експертної організації може відбуватися або рандомно, серед всього наявного переліку задля уникнення ризиків монополізації ринку, або на розсуд декларанта. Для всіх процедур доцільно застосовувати електронну чергу, яка автоматично формується та може спостерігатися онлайн.

Сім зазначених напрямів – це, у першу чергу, запрошення до діалогу і бізнесу, і влади, і експертної спільноти. Це нові сім нот, які дозволять Митниці зіграти нову гармонію, а от чи відбудеться вона – залежить від нас усіх.

Митницю треба реформувати комплексно, у першу чергу оновлюючи базові правила гри, а не окремих гравців, бо перед нами стоїть надзавдання – змінити державу якісно, щоби вона не перетворилась на «Дикий Захід» Східної Європи. Працюймо та переможемо!