Недоімперія вмирає. Коли чекати на її кінець?

Якщо стисло, то недоімперія «руського миру» нежиттєздатна, тому що вона протиприродна, регресивна, неефективна, блюзнірська, безплідна. Спробую пояснити.

Історія, на моє переконання – не зовсім наука, бо має справу з бездоказовими (і кон’юнктурними!) інтерпретаціями подій. На відміну від археології, яка вивчає матеріальні артефакти минулих часів. Так от, археологія підтверджує: народи і, відповідно, держави – як люди: з’являються, існують, проходячи різні стадії розвитку, і зникають. Деякі залишають по собі історичні спогади, більшість на це нездатні.

Малі держави зникають, тому що їх захоплюють/поглинають більш потужні і розвинуті. Імперії – тому що припиняють бути лідерами соціального, економічного та технічного прогресу, втрачають адекватну зв’язність та керованість своїх територій і розпадаються. СРСР – свіжий приклад.

Кремль суперуспішно перетворив Росію на патріархальну середньовічну диктатуру. Звичні атрибути ідейність, добробут, безпека, не кажучи вже про права і свободи – перетворилися на чисто пропагандистські симулякри. Все тримається на внутрішньому терорі та зовнішній агресії. Ці скріпи – як реанімація: ефективно, але ненадовго.

Сьогодні в недоімперії можна отримати п’ять років зони за пост у соцмережі. Завтра вони повернуть смертну кару, і за нелояльний пост будуть розстрілювати. Бо терор схожий на наркотик: щоб діяв, дозу треба постійно збільшувати. А що далі, коли куля у голову буде фактично за що завгодно?

Регіональні вожді задля власної безпеки, почнуть віддалятися від маніячного Кремлю з його біснуватими депутатами і пропагандонами. Протекторат Китаю в цьому сенсі виглядає цілком привабливим.

От тільки не треба про Сталіна! Дійсно, сталінський загальнонаціональний ГУЛАГ був стабільним. Бо там, окрім терору, була спільна приваблива ідея. Радянські люди будували світлий комуністичний рай, мріяли про підкорення Всесвіту і вірили, що всі труднощі – тимчасові. СРСР за часів Сталіна був реально, а не в мультиках однією з найрозвинутіших країн світу.

І тоді прибирали з посади (а то й з життя) за будь-яку серйозну помилку, що й забезпечувало необхідній рівень кадрів. А путін тримає біля себе всіх виродків на чолі з проспиртованим медвєдевим. Кадрові ротації – виключно за рахунок «своїх». Тому керівники у росії і планують випускати «карбюратори для електроавтомобілів» (не жарт).

Але з ідеологією – ще гірше. Днями у Москві у головному православному храмі відбувся такий собі «народний собор», про який в нас багато пишуть, що він проголосив Україні «священну війну». Але не це є головним у тому збіговиську.

На ньому однозначно визначено, що для справжнього росіянина вищою цінністю і навіть сенсом життя є «руський мир». Так, той самий «руський мир», який зараз безжально знищує російськомовних українців Харківщини, Миколаївщини, Херсонщини, Одещині.

Здавалось би, що сенсом життя християнина, тим більше, священика, є шлях до Бога, щоб возз'єднатися з Ним у Царствії Небесному. А для атеїстів сенс життя, мабуть – у пошуку щастя та свого призначення. Але у Кремлі вирішили – ні. Росіяни створені для того, щоб вбивати і бути вбитими за химери, які вигадує божевільний типу дугіна і підтримую людожер на зразок путіна.

Така ідеологічна конструкція жодним чином не може бути стійкою. Бо туди не вписуються всі інші громадяни рф, для який патріарх кирило – ніхто. А також ті мігранти, яких Росія понавезла до себе, бо «білим руськім людям», бач, не годиться займатися підмітанням дворів та іншою брудною роботою.

Думаю, що свого часу кадирівці – сьогоднішня опора режиму – поперерізають горлянки тим, хто вигадав цю соборну маячню, і вкоротять вуха тим, хто підтримав.

Зараз у недоімперії нема ані привабливого бачення майбутнього, ані точок стабільності, які могли б розширюватися. «Війна проти всього світу на чолі з англосаксами», «покарання тих, на кого росіяни ображені, бо живуть краще за них», «знищення зрадників-українців, які гидують бути молодшими братами» – це все збудники негативної суспільної енергії.

Гній зі згустками крові – субстанція, яка скріплює, але не надовше, ніж триває спільний злочин. А Росія – гниє. Заживо. І горе тим, хто як ми, волею долі опинилися поруч.

Добре, а коли недоімперія таки впаде? Не раніше, як зазнає нищівної поразки від України та її союзників. А ще треба принципово скоротити ресурси, які Росія в змозі витрачати на війну.

Наші партнери і союзники мають не відтягувати цей момент, а навпаки, максимально його наблизити. Бо повільно, поступово агонізуюча недоімперія встигне дістати всіх, а не тільки Україну і Європу.