Чи реалістично використання заблокованих резервів РФ на користь України?

Наразі таких активів близько 300 млрд дол в еквіваленті і більше 200 млрд сконцентровано у міжнародній депозитарній системі Euroclear, яка перебуває під юрисдикцією Бельгії.

США контролюють невеликий обсяг російських активів, більша їх частина перебуває під контролем ЄС.

Механізмів їх прямого списання на користь України, наразі, немає.

Більше того, існує аналітична доповідь ЄЦБ, в якій аналітики європейського центробанку негативно відносяться до таких дій: на їх думку, це може завдати шкоди євро та фінансовим інструментам, номінованим у євро, зокрема єврооблігаціям Німеччини, Франції та інших країн єврозони.

Значна частина інвестицій у євро здійснюється з боку країн Азії, Африки та Латинської Америки, в багатьох з яких на думку Заходу не все добре з демократією, а отже санкції потенційно можливі.

Раніше кошти центральних банків вважались резервним активом, який не можна чіпати. Саме тому, резерви центрального банку Ірану, а це десятки мільярдів доларів, були заблоковані на десятки років і їх ніхто не передавав ані шахському уряду в екзилі, ані іранській опозиції.

Для звернення стягнення на суверенні активи має бути прийняте відповідне рішення суду або країну мають визнати терористичною.

Взагалі, вся західна цивілізація розбудована на беззаперечному захисті права власника, яке не може бути заперечене іншим способом як тільки через відповідне судове рішення, причому у власника є апріорі презумпція невинуватості.

Тобто його вина має бути доведена у суді.

Поки що розглядається декілька варіантів використання заблокованих російських активів:

1. Списання на користь України активів найбільш одіозних політичних осіб та компаній з юрисдикцією в РФ.
2. Використання прибутку від російських активів для допомоги Україні.
3. Передача Україні податків, сплачених західними компаніями, тим же Euroclear, з прибутків, отриманих за використання російських активів.

Але всі вказані джерела дають лише декілька мільярдів євро на рік. Цих коштів Україні явно недостатньо.

Саме тому, зараз розглядається четвертий варіант – випуск боргових інструментів під заставу заблокованих російських активів.

Механізм такий: відбувається емісія облігацій, кошти від якої передаються Україні. Далі облігації мають бути погашені, коштів на це немає і власники отримують свої гроші за рахунок накладання стягнення на предмет застави – тобто за рахунок заблокованих російських активів.

Тут надзвичайно важливо, щоб в проспекті емісії було чітко зазначено, що така емісія не включається до складу українського суверенного боргу і Україна не буде платити за цими боргами навіть у випадку, коли суд скасує можливість накладення стягнення на російські активи чи утримувач активів відмовиться їх передавати для погашення боргу.

Бо інакше ми можемо отримати гроші, які швидко витратимо, а потім нам доведеться погашати цей борг, на який ми не розраховували.

І таким чином, буквально за день, ми можемо опинитись з подвоєним державним боргом.

І ще один дуже важливий момент, про який у нас майже не згадують.

Обсяг заблокованих російських активів майже дорівнює зовнішньому боргу РФ і це переважно борг перед західними інвесторами. За два роки війни зовнішня заборгованість Росії скоротилась з 26% ВВП до 17%.

Зокрема державний борг складає 40 млрд дол (на початок війни – 63 млрд дол).

Борг ЦБ та банків – 93 млрд (на початок війни – 115 млрд).

Борг інших суб'єктів (переважно компаній) – 225 млрд дол (до війни – 304 млрд дол).

Що відбувається зараз з цим боргом?

Кошти від погашення боргових зобов'язань надходять у рублях на спеціальний рахунок інвесторів в російських банках.

Далі інвесторам пропонували або інвестувати ці кошти в західні цінні папери (цю лавочку швидко прикрили), або відбувався так званий обмін активами.

Тобто, певні активи росіян розблоковували на Заході, в обмін на це спеціальним указом Путіна дозволялось продати визначеному західному інвестору іноземну валюту (за рахунок рублів на спецрахунку) і вивести ці кошти за кордон.

Якщо західні країни накладуть стягнення на російські активи чи переведуть їх у заставу за випуском спеціальних боргових інструментів на користь України, Росія анулює свій борг перед західними інвесторами.

Тобто російські банки і підприємства не будуть більше нікому нічого винні, що звісно піде їм на користь, адже оздоровить баланси.

Постраждають приватні західні інвестори: венчурні, пенсійні та інвестиційні фонди.

Цю проблему треба враховувати, адже у нас про неї майже не згадують, а вона є ключовою в даному контексті.