Кремль втратив «Газпром», як елемент політичного впливу
Значний запас міцності російської економіки починає вичерпуватись
Рашистів на дно!
За буремними подіями останніх днів якось відійшло на другий план усвідомлення, що росія продовжує протікати.
І що «недо заколот» – це лише перша ластівка зі зграї, яка врешті розтягне хижака-рф на шматки.
Значний запас міцності російської економіки і ресурс для корумпування закордонних діячів уповільнює цей богоугодний корисний процес. Але він уже став незворотнім.
Ті, хто допомагає московитам обходити санкції, робить це за велику знижку на російські товари і ресурси. А використання обхідних шляхів вимагає участі багатьох посередників, що здорожчує операції і ускладнює та ускладнює логістику.
Це дуже добре видно на прикладі одного із системотворчих ринків для рф – газового.
До запровадження західних санкцій майже 83% трубопровідного газу з рф ішло до ЄС.
На ринок «Великої Європи» – з урахуванням Туреччини – у 2021 рф поставила 167 млрд куб м газу. Уже у 2022 експорт упав удвічі – до 85,4 млрд кубів. А на 2023 прогнозують падіння до 50 млрд, з перспективою подальшого скорочення.
І навіть ці обсяги забезпечуються головним чином двома споживачами – Туреччиною та Угорщиною. При тому обидві мають чисельні знижки від рф.
Втрати рф по експорту газу порівняно із 2021 роком у 2023 році оцінюються в 115-120 млрд кубометрів. І ці втрати нічим перекрити навіть у осяжній перспективі.
Поставки російського трубопровідного газу до Китаю у 2023 році оцінюються в 20-22 млрд куб.м за рік. Порівняно з 2021 роком приріст трохи більше 10 млрд кубів. Лише дещиця порівняно з втратою 120 млрд куб.м у Європі.
До того ж, за даними китайської митниці, середньорічна ціна в 2022 була близько 260 дол за тис кубів. Це в кілька разів нижче за європейську ціну.
Перспектив для відновлення у газпрому та його ролі у проведенні зовнішньої політики кремля відтак більше не проглядається.
З одного з основних донорів він перетворюється на тягар.
І далі ж буде!!!
Коментарі — 0