Шановні колеги, не пишіть, що Путін божевільний

Невдовзі після 24 лютого 2022 року я писав, що не слід зосереджуватися персонально на Путіні – на тому, що він сказав (бо він бреше), на його двійниках (бо це також чекістська гра, щоб відволікти увагу від головного), на його болячках.

Зміщення уваги з Росії особисто на Путіна вигідно нашим ворогам. Оточення Гітлера теж було зацікавлене в тому, щоб фюрера вважали біснуватим. Тоді вина на ньому, а вони – жертви встановленої ним жорсткої системи.

Минуло понад 400 днів від початку збройного нападу Росії та героїчного опору України, а то тут, то там читаємо про божевілля Путіна. Хтось називає це параноєю, хтось запитує, що робити з божевільним диктатором, ще хтось говорить про божевільні плани Кремля.

Шановні колеги, не пишіть, будь ласка, що Путін божевільний, навіть, якщо так думаєте. Зрештою, ви ж не психіатри.

Божевільний – означає неосудний. Хіба ви хочете, щоб Путін як такий уникнув відповідальності за свої злочини?

Ні, Путін розв'язав війну цілком свідомо. Він ішов до неї з 2004 – 2005 років. Це його реакція на так звані «кольорові революції», про що він сам неодноразово говорив. І ці його зізнання ще спрацюють у суді. Не спростовуйте їх здогадами про божевілля.

Просто Путін вірив, що і цього разу йому все зійде з рук. Грузія-2008 і Україна-2014 переконали його в цьому. Босяк з петербурзького підворіття, він зневажав колективний Захід як слабака, нездатного дати здачі. І саме тому сунувся в Україну в 2022. Він, як і свого часу Гітлер, вірив у блискавичну війну.

Це не божевілля. Це помилка в розрахунках.

І останнє. Чимало громадян Росії, як слушно завважив недавно ще один оглядач, намагатимуться дистанціюватися від Путіна: і олігархи, і реєстрові опозиціонери, і звичайні громадяни. Не вірте нікому з них. Вони охоче танцювали б на наших костях, якби «Київ – за три дні».