Як брак партнерської підтримки розпалює апетит Путіна

Я не прихильник теорій змов. Навпаки прихильник фрази «не треба пояснювати всесвітньою змовою звичайне розпізд*йство». Але поведінку наших «партнерів», на фоні всього, що відбувається, важко пояснити чимось іншим як «змовою».

По-перше, брак підтримки нас розпалює апетит Путіна і його готовність воювати скільки зможе. Це суперечить намірам схилити його до миру, через не можливість нас перемогти.

По-друге, брак цієї підтримки підриває наші стратегічні спроможності. Ми втрачаємо найважливіше – людей. Зброя надана нам в умовах браку людей не буде працювати. Це завдає шкоди перспективі нашої перемоги і поразки Путіна.

По-третє, брак підтримки зараз знецінює вже всю надану нам допомогу на мільярди доларів. А також підриває довіру до західної зброї і гарантій безпеки.

Все це дуже серйозно, щоб Захід раптом став валяти неспроможного дурника. То рішення не можуть прийняти у Конгресі, то гроші знайти на снаряди, то ППО надати, то раптом всі навколо почали обговорювати мирні ініціативи без виходу орків з окупованих територій... Тому у мене вже просто немає іншого пояснення, окрім як певних залаштункових домовленостей.

Якщо вони існують, то скоріше б виглядали таким чином. Орки заявили нашим партнерам, що з виходом на кордон Донецької області вони оголосять завершення СВО і готові до переговорів. Партнерам це вигідна історія, бо у повну перемогу над Путіним вони вже не вірять. Тому варіант корейського сценарію, за якого не ростуть ціни на нафту, і не треба мільярди слати в Україну на війну нормальний варіант деескалації.

Я не знаю чи це так. Але факт є у тому, що партнери поводять себе зовсім не так, як пів року назад. Орки отримали безпрецедентний аванс часу. Ми безпрецедентні втрати людей, сил, і віри у перемогу...