Нові звільнення/призначення послів. Що відбувається з українською дипломатією

Щось давно я не писав про посольські призначення-звільнення. Сподіваюсь, що з приходом нового міністра МЗС Андрія Сибіги ці процеси нарешті не просто активізуються, але й стануть більш зрозумілими, прозорими, швидкими і інституційними (з поверненням до складання іспитів з іноземної мови, наприклад).

Так от. На Банковій вже список послів, які скоро можуть втратити свої дипломатичні посади. Ними не задоволені ні в ОП, ні в МЗС. Причини різні. Але основна претензія – їх неефективність.

Наприклад, не задоволені нашим послом у Словенії – колишнім міністром оборони Андрієм Тараном. Але логічним є питання: а хіба це призначення від самого початку не було провальним? Хотіли ж експериментів...

З політичних призначенців Таран не один такий. Є питання і по декількох інших кандидатурах.

За моєю інформацією, планує до України повернулися і нинішній посол України в Китаї – Павло Рябікін. Там особисте питання. Але заміна йому не визначена. І поки ніхто й не оголошує кандидатів… бо їх нема.

Починають думати і над тим, чи правильно, що відправили Андрія Мельника з Німеччини в Бразилію на фоні того, що (як вважають в ОП) нинішній посол Олексій Макєєв веде себе з німцями надто дипломатично і м’ягко.

На посаду посла в Польші поки що не доїхав Василь Боднар, а на його місце в Туреччині – Петро Бешта.

Досі не зрозуміло, що там за спецперевірка відбувається по Олексію Данилову, екссекретарю РНБОУ, якого президент анонсував як посла в Молдові і який туди так і не доїхав. Різні джерела кажуть, що не дуже він туди і хоче.

Але навіть без урахування цих країн, залишається ще понад 15 українських диппредставництв, де призначенням послів і не пахне. Піарпроект з конкурсом від МЗС провалився і вже визнаний як неактуальний. Також не призначені посли в Африку – там планували відкрити шість нових посольств. Років два планували.

Взагалі, останній «зліт» послів, який відбувся у серпні, на Банковій сприйняли, скажімо так, без особливого ентузіазму (в попередній рік деякі посли взагалі спали на зустрічі з президентом). Тому кому були потрібні ті три дні «гульні» в Києві і регіонах (останній великий івент відставленого Дмитра Кулеби), в ОП не зрозуміли. А тому сподіваються, що Сибіга виявиться більш ефективним менеджером, ніж Кулеба.

Поки що якось так.

Як кажуть, будемо слідкувати за руками.