«Що це було?». У мережі спалахнули дискусії навколо результатів «Тисячовесни»

Завершився фінальний етап відбору проєктів у межах ініціативи «Тисячовесна». Водночас у мережі не вщухають дискусії щодо формату та результатів. Про це повідомляє «Главком».

На недоцільність підтримки деяких театральних проєктів звернула увагу акторка Ірма Вітовська. Вона зазначила, що частина заявників має достатні можливості самостійно втілити та профінансувати свої роботи, тоді як державна підтримка, на її думку, насамперед потрібна для постановок із вузькою аудиторією.

«Дивно побачити деякі театральні проєкти на «Тисячавесна» від незалежних і успішних колег в плані спроможності самим втілити та профінансувати… Я маю на увазі зірок чи селебреті, чи хтозна-як їх називай. Можу власний приклад привести і надати консультацію, як. Я так розумію, що проєкт не в категорії «театр-пошук», де б логічно було б мати підтримку... через звужену аудиторію. Цікаво у фіналі все побачити… А ну так, на сукні і подорожі не вистачить, якщо вкладати свої тяжко зароблені… хай державні, а говорити будемо, що так віддано тримаємо культурний фронт», – написала артистка.

Своєю чергою, письменник і видавець Віталій Капранов назвав «Тисячовесну» «контрольованим хаосом» та розкритикував формат проведення відбору. Він зауважив на відсутності відкритих даних про голосування експертів і можливості ознайомитися з результатами оцінювання. Письменник також висловив припущення щодо непрозорого розподілу державних коштів між учасниками ініціативи.

«І журі, і заявники – в один голос запитують: «Що це було?». П'ять хвилин на презентацію, хоч би серіалу, хоч би пісні, понад тисячу презентацій, концерти, президент з луком, суперсекретність, супербезпека. Словом, дурдом. А відповідь проста – це був контрольований хаос. Цю технологію відпрацьовували останні два роки на Українському культурному фонді, який остаточно перетворився на годівницю для своїх, а зраз удосконалили і запустили на #тисячовесна. В чому сутність? У тому, щоб створити враження бурхливих подій, заплутати все до неможливості, і під це діло роздати 80% грошей, потрібним людям, плюс 20% випадковим для димової завіси», – йдеться у повідомленні.

Свої питання до результатів оцінювання також озвучила кастинг-директорка Алла Самойленко. Вона звернула увагу на проєкт «Алла Горська», який, за її словами, запросив 20 млн грн державного фінансування, однак не мав повноцінного сценарію на момент оцінювання. Самойленко також поставила під сумнів відповідність проєкту ігровій секції.

«Проєкт «Алла Горська», із запитом 20 млн гривень фінансування від держави, який чомусь потрапив у ігрову секцію, хоча, за всіма ознаками є гібридним документальним, отримав високий бал у фінальному голосуванні, попри те, що сценарію не було. Режисер Тарас Томенко представив лиш такий собі есей, уривки переписок мисткині з чоловіком, з матір'ю, на кількох сторінках. При тому, запитувана сума кошторису – досить значна, конкретна (як її порахували, не маючи сценарію?), містить такі собі величенькі смачненькі гонорари за невідому кількість часу роботи знімальної групи, проте, як можна оцінити це все, якщо ні концепція, ні сценарій не дає змоги це зробити?», – йдеться у дописі Самойленко.

Кінопродюсер Ігор Савиченко, оцінюючи «Тисячовесну», назвав атмосферу заходу та його організацію загалом позитивними, однак наголосив на низці системних проблем, які, на його думку, варто виправити до наступного конкурсу. «Є певні системні задачі, які обовʼязково треба виправити до наступного конкурсу», – наголосив він.

Зокрема, Савиченко вважає, що авторське, масове та телевізійне кіно варто розділяти за окремими секціями, як і різні види кінопродукції. Він також запропонував збільшити час презентації проєктів із п’яти до десяти хвилин, чіткіше врегулювати роботу експертів та запровадити прозору систему оцінювання на фінальному етапі.

Окремо продюсер звернув увагу на необхідність підтримки дебютантів, встановлення верхньої межі державного фінансування залежно від типу проєкту, а також посилення підтримки дистрибуції, розробки фільмів та навчання авторів. Серед важливих питань він також назвав конфлікт інтересів під час відбору та склад експертних комісій. «Є певні системні задачі, які обовʼязково треба виправити до наступного конкурсу», – наголосив він.

Також кінорежисер Юліан Улибін розповів про власний досвід участі у відборі. За його словами, у секції документального кіно було представлено одразу три його проєкти, однак жоден із них не потрапив до фінальної сімдесятки. Зокрема, проєкт «Таємниці української археології», у якому беруть участь відомі історики та археологи, після другого туру посідав 40-ве місце.

«Зараз дуже багато розважального контенту, дуже багато війни, дуже багато сліз і втрат. Ми дійсно втрачаємо дуже багато наших людей на полі бою. Це наша реальність. Це важливо, і ми всі це переживаємо. Але мені здається, що серед усього цього історія має важити трішечки більше. Тому що історія – це не розважальний контент, який має бути прибутковим. Це те, що впливає на нас, змінює нас як людей, формує нас як націю і змінює наше розуміння самих себе», – зауважив Улибін.

Міністерка культури Тетяна Бережна додала, що після завершення пітчингів комісії наразі фіналізують технічні деталі, а результати напряму «Аудіовізуальні шоу та відео для соціальних мереж» мають оголосити цього тижня. Після цього Мінкульт оприлюднить наказ про визначення переможців, а команди перейдуть до укладання договорів та отримання фінансування.

Бережна пояснила: «Договори передбачають 90% попередньої оплати, після чого команди переходять безпосередньо до створення своїх проєктів. Окремо зберемо всі команди-переможці, які отримають підтримку, щоб детально пройти разом наступні кроки, відповісти на практичні запитання і зробити перехід від результатів конкурсу до реалізації максимально зрозумілим».

«Дуже багато проєктів, на жаль, цьогоріч, не отримають фінансування. 2634 заявки показали неймовірний масштаб запиту і відбору. Тож ми працюємо і шукаємо рішення, щоб масштабувати «Тисячовесну» наступного року. «Тисячовесна» у 2027 році буде. З новими категоріями і новим бюджетом. З досвідом першого сезону і ще більшими можливостями для українських творців», – підкреслила Бережна.

Нагадаємо, 16 серпня в Івано-Франківську завершився фінальний етап відбору «Тисячовесни». Фінансування отримають 546 проєктів: «Візуальне мистецтво» – 77 проєктів, «Перформативне мистецтво» – 133 проєкти, «Сучасна музика» – 144 проєкти, «Неігрові (документальні) фільми та серіали» – 70 проєктів, «Ігрові фільми та серіали» – 92 проєкти, «Фільми для дитячої аудиторії та анімація» – 30 проєктів.

До слова, президент України Володимир Зеленський заявив, що державна програма підтримки культури «Тисячовесна» стане щорічною та сприятиме створенню якісного українського контенту, здатного протидіяти російській пропаганді.