Бойовій медикині Марині Гриценко посмертно присвоїли звання Герой України
Гриценко понад десять років працювала в Чернігівському художньому музеї та рятувала колекцію під час облоги
Президент Володимир Зеленський 1 жовтня підписав указ №989/2026 про присвоєння молодшій сержантці 3-ї окремої штурмової бригади Марині Гриценко звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» – посмертно. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Офіційне інтернет-представництво президента України.
В указі йдеться про «особисту мужність і героїзм» у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, а також про самовіддане служіння Українському народові. Нагороду Марина Гриценко отримала посмертно.
Вона народилася 26 травня 1986 року в Ріпках на Чернігівщині в родині медиків. Закінчила історичний факультет Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, а з 2008 року працювала в Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана – спершу науковою співробітницею, згодом головною зберігачкою фондів.
На початку повномасштабного вторгнення, коли російські війська наступали на Чернігівщину, Марина Гриценко з донькою перебралася жити до музею, щоб вберегти експонати від мародерів. За даними Europa Nostra, вона самостійно демонтувала експозиції й помістила понад 17 тисяч предметів у підземне сховище.
Європейська організація з охорони культурної спадщини відзначила роботу Марини Гриценко: посмертно вона стала лауреаткою European Heritage Awards / Europa Nostra Awards 2026 у категорії «Герої культурної спадщини» (Heritage Champions). 28 травня на церемонії в Нікосії (Кіпр) її назвали однією з п'яти володарів Grand Prix – нагороди з грошовою премією 10 тис. євро.
Від музейниці до бойової медикині
У 2021 році Марина Гриценко разом із донькою Юлією долучилася до скаутської організації «Пласт» і стала писаркою станиці Чернігів.
З лютого 2023 року Марина Гриценко служила в 3-й окремій штурмовій бригаді стрільцем-санітаром, згодом стала молодшою сержанткою й бойовою медикинею. Брала участь у боях на Харківщині. У січні 2025 року вона отримала орден «За мужність» III ступеня за службу медиком 1-го штурмового батальйону та порятунок побратимів на передовій.
Військова загинула в серпні 2025 року внаслідок атаки ворожого дрона. Разом із нею полягли двоє побратимів. Колеги з Чернігівського художнього музею тоді написали, що Марина «уособлювала стійкість нашого музею під час облоги».
Нагадаємо, 8 серпня 2025 року «Главком» повідомляв про загибель бойової медикині. Тоді стало відомо, що Марині було 39 років, а в неї залишилися 15-річна донька Юлія та батьки.
Коментарі — 0