Українські військові створили підземну логістику на фронті – NYT

Українські захисники використовують покинуті газопроводи для пересування між позиціями, доставки боєприпасів і продовольства, а також евакуації поранених. Журналістка The New York Times Марія Вареникова побувала в таких підземних комунікаціях на сході України та описала, як безпілотники змінюють умови ведення війни. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на репортаж The New York Times.

Як українські військові облаштували підземні маршрути

Постійна присутність російських безпілотників над лінією фронту ускладнює пересування українських підрозділів відкритою місцевістю. Через це старі газопроводи стали важливим елементом військової логістики. Вони дають змогу переміщуватися між позиціями, залишаючись поза полем зору дронів.

Журналістка NYT побувала в лісовій місцевості на сході України. Спуск під землю веде до великого логістичного центру завдовжки в сотні метрів і заввишки щонайменше три метри. До нього прилягає закопана мережа труб, якими раніше транспортували природний газ між Україною та Росією.

Діаметр окремих комунікацій становить приблизно 1,2 м. Українські бійці не можуть випростатися всередині, тому пересуваються зігнувшись або навколішки. Вони проводять там тижні, виконуючи бойові та логістичні завдання.

За даними репортажу, поблизу Куп'янська прокладено близько 130 км давно покинутих газопроводів. Російські війська почали використовувати ці комунікації для проникнення до міста наприкінці 2025 року. Після цього українські військові підготували власну підземну операцію.

Для її планування бійці корпусу «Хартія» отримали карти трубопроводів і розшукали колишніх фахівців, які брали участь у будівництві цієї мережі. Одним із найскладніших завдань стало облаштування вентиляції, необхідної для тривалого перебування людей під землею.

Під час першої такої операції українські захисники зіткнулися з російськими військовими безпосередньо всередині труби. За словами заступника командира корпусу «Хартія» полковника Володимира Лисюка, зав'язалася перестрілка, однак відразу відтіснити противника не вдалося.

Українські підрозділи перекрили вихід із труби, проклали тунель до паралельної комунікації, а потім зайшли в першу трубу позаду російських позицій. Це дало змогу оточити противника.

Президент України Володимир Зеленський та військові аналітики пов'язують цю операцію із захистом Куп'янська, хоча бої за місто тривають. Віденський військовий аналітик Франц-Штефан Гаді назвав підземну операцію тактичним успіхом, який уповільнив просування російських військ.

Бійці тижнями живуть у трубах без свіжого повітря

Журналістка NYT описала не лише військове застосування підземних комунікацій, а й побут захисників. Тривале перебування в замкнутому просторі позначається на фізичному стані та психологічному самопочутті людей.

Один із військовослужбовців на ім'я Олександр розповів, що регулярно чергував у трубах протягом трьох місяців. Навіть після десятиденної перерви його губи залишалися сухими та потрісканими, а шкіра була вкрита пилом. Надалі військовий мав займатися евакуацією поранених.

Серед найбільших побутових проблем – відсутність свіжого повітря, природного освітлення та нормальних санітарних умов. Для туалету бійці використовують пластикові пакети й пляшки. Попри це, Олександр вважає перебування під землею менш виснажливим, ніж постійна небезпека від російських безпілотників на поверхні.

Інший військовослужбовець, Ростислав, розповів про незвичайні психологічні наслідки тривалого перебування в обмеженому просторі. Після повернення додому йому потрібен час, щоб знову звикнути до звичайних умов.

«Після роботи в трубі іноді прокидаєшся вдома і, перш ніж встати, спочатку намагаєшся виміряти висоту стелі. І тільки потім розумієш, що перебуваєш у своїй квартирі», – розповів військовий.

Водночас Ростислав додав, що з часом люди пристосовуються до незвичайних умов: «Виявилося, що в трубі можна жити».

Російські дрони намагаються проникнути до підземних позицій

Журналістка відвідала ще один логістичний центр неподалік так званої нульової лінії – останньої ділянки фронту з українськими позиціями. Об'єкт розташований настільки близько до бойових дій, що неподалік вибухали російські керовані авіабомби. Вибухи спричиняли поштовхи всередині підземного приміщення.

Одна з труб була розділена на дві частини з входами, спрямованими в протилежні боки. Удень військові перевозили боєприпаси та продовольство, а вночі вивозили землю. Для цього використовували спеціальні візки.

Військовослужбовець Владислав розповів, що російські безпілотники регулярно намагаються проникнути до їхньої позиції. Деякі з них обладнані тепловізорами, які допомагають виявляти тепло людського тіла.

Підземні комунікації не захищають і від усіх наслідків авіаударів. Військові розповіли журналістці про побратима, який загинув від отруєння димом після вибуху російської бомби біля входу до труби.

Небезпеку становить і залишковий газ. Під час спуску до однієї з комунікацій журналістка відчула запаморочення через його запах. Перед входом вона скористалася захисними окулярами та протигазом.

Україна розглядає розбудову мережі тунелів

Досвід використання підземних комунікацій спонукав українських військових шукати інші можливості для перенесення частини бойової роботи під землю.

За інформацією джерел NYT, Збройні сили України підраховують витрати на створення мережі тунелів. Вона має покращити сполучення між спостережними пунктами, місцями постачання та іншими об'єктами в тилу.

Під землею вже розміщують частину оборонного виробництва та логістики. Такі споруди мають зменшити потребу в пересуванні відкритою місцевістю, де українські підрозділи можуть виявити та атакувати російські безпілотники.

Наприкінці поїздки журналістка разом із військовими повернулася на поверхню. Дорогу через відкриті поля долали автомобілем на великій швидкості. Коли машина виїхала на ділянку, захищену антидроновими сітками, водій Радик зателефонував дружині й повідомив, що дістався безпечнішого місця.

У репортажі NYT підземні комунікації постають не просто укриттям, а частиною нової фронтової інфраструктури, яка дає змогу військовим виконувати завдання в умовах постійної загрози з повітря.

До слова, використання газових труб для прихованого пересування російськими військами фіксували й на інших ділянках фронту. У травні 2026 року українські військові взяли в полон окупантів, які намагалися проникнути до позицій Сил оборони поблизу Оріхова Запорізької області через газову трубу. Російські штурмовики розповіли, що подолали нею близько 13 км.