Українським аграріям стало нікуди дівати новий урожай – Reuters

Російські атаки на українські порти та судна в Чорному морі майже зупинили аграрний експорт у розпал збору врожаю. Через накопичення зерна сховища заповнюються, внутрішні ціни падають, а фермери втрачають кошти, необхідні для наступної посівної. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Reuters.

Україна залишається одним із найбільших світових виробників пшениці, кукурудзи та насіння соняшнику. Близько 90% експорту цих культур проходить через Чорне море. Нинішня криза припала на пік збору пшениці, тоді як уже наступного місяця розпочнеться збір кукурудзи.

Проблема створює ризики і для української економіки, адже на сільське господарство припадає майже 60% експортних доходів країни. Цього року Україна очікує зібрати близько 60 млн тонн зерна – майже стільки ж, як у 2025 році.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначив, що Україна забезпечує близько 6% світових поставок пшениці та близько 11% кукурудзи. Він попередив про ризики для залежних від імпорту країн Африки та Близького Сходу, якщо українське зерно не надходитиме вчасно.

Водночас через накопичення продукції внутрішні ціни в Україні впали. За оцінками аналітиків, серед зернових культур фермери зможуть отримати прибуток від експорту пшениці, тоді як виробничі витрати на інші зернові покрити не вдасться.

«Ці кошти потрібні для продовження закупівлі пального, виплати зарплат та підготовки до сівби озимих культур», – пояснив Марчук.

До блокади Україна щомісяця експортувала Чорним морем близько 4-5 млн тонн сільськогосподарської продукції. Однак у липні та на початку серпня Росія здійснила понад 70 атак на українську портову інфраструктуру та 62 удари по суднах.

Унаслідок цього протягом перших двох тижнів серпня експорт зерна обвалився на 75% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Ще однією проблемою стала нестача місць для нового врожаю. Дефіцит потужностей для зберігання зерна може сягнути 11 млн тонн. Україна вже попросила партнерів надати спеціальні мішки для тимчасового зберігання продукції безпосередньо у господарствах.

Знайти альтернативні маршрути для експорту також стало складніше. Цьому заважають суперечки з Польщею навколо українського зерна, жорсткіший торговельний режим із ЄС, низький рівень води в Дунаї та російські удари по залізничній інфраструктурі.

Через блокаду Україна ризикує недоотримати близько $2,5 млрд валютних надходжень до кінця року. Втрати фермерів через дорожчу логістику оцінюються приблизно у $3 млрд.

Уряд уже запровадив екстрений пакет підтримки аграріїв, розширив державні кредитні програми, спростив вимоги до кредитування та знизив ставки за позиками на поповнення обігових коштів.

Водночас головною проблемою для фермерів стає підготовка до наступного сезону. Без доходів від продажу нинішнього врожаю господарствам бракуватиме грошей на пальне, зарплати та посівну.

Нагадаємо, подорожчання дизельного пального особливо вдарило по аграріях під час жнив та підготовки до осінньої посівної, коли споживання пального різко зростає. За оцінкою заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, паливо становить близько 12–15% витрат у структурі виробництва аграрної продукції. Про це йдеться у матеріалі «Главкома» «16 тонн зерна за тонну дизеля. Аграрії підійшли до межі».